Історико-краєзнавчі дослідження Чернігівщини та Полтавщини у ХІХ - на початку ХХ ст

Цікава інформація про історію створення колекцій та пошукову роботу земських музеїв Чернігівщини та Полтавщини була оприлюднена на сторінках краєзнавчих видань 20-30-х рр. нашого століття. Значно активізувалися музеєзнавчі дослідження на Полтавщині та Чернігівщині у наш час, наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. Не в останню чергу це зумовлено святкуванням ювілею колишніх земських музеїв.

Майже не дослідженою залишається земська періодика, яка містить чимало статей, документів з місцевої історії, повідомлень про діяльність краєзнавчих товариств та окремих дослідників. Як правило, вивчаючи провінційну пресу, дослідники віддавали перевагу “Губернским ведомостям”, а не земській періодиці. Крім “Показателя статей по истории, археологии и этнографии, размещенных в “Земском сборнике Черниговской губернии” за 1869-1905 гг.”, складеного на прохання Чернігівської архівної комісії І. Коновалом, можна назвати лише одну статтю, спеціально присвячену земському.

Історико-краєзнавчі дослідження Придніпров'я (XIX - на початку XX ст.).

Історико-краєзнавчі дослідження Південної України у XIX - на початку XX ст.

Протягом ХІХ ст. розвиток краєзнавства на Катеринославщині підтримувався завдяки зусиллям окремих персоналій – архієпископа Гавриїла (В.Ф. Розанова), єпископа Феодосія (О.Г. Макаревського), А.Я. Фабра, О.М. Поля. Катеринославської губернської вченої архівної комісії – установи,яка справила потужний вплив на розвиток історичної науки Південної України, в тому числі в галузі історико-краєзнавчих досліджень. Комісія фактично являла собою наукове товариство, яке об’єднало у своєму складі велику кількість як істориків-фахівців, археологів, етнографів, так і краєзнавців-аматорів, громадських діячів, небайдужих до проблем збереження та вивчення пам’яток історії та культури. Комісія виникла 1903 р. та проіснувала до 1916 року. Незважаючи на досить короткий період діяльності цієї установи, вона зробила значний внесок у поступ історико-краєзнавчих досліджень на Придніпров’ї, передусім, завдяки нагромадженню великого масиву опублікованих досліджень.

Відзначимо також, що в XIX ст. на Катеринославщині була представлена певна кількість членів декількох історико-краєзнавчих наукових товариств, зокрема, Імператорського Одеського товариства історії та старожитностей (прикладом є постать А.Я. Фабра, одного з членів-засновників товариства 1838 р.).