Східноазіатські види

У Східній Азії росте багато видів винограду, що збереглися з третинного періоду. На сьогодні відомих сорок чотири (рис. 11.). Деякі з них впроваджені в культуру. В Японії і Кореї культивують вид V. Thunbergii Sieb et Zucc., а у Східній Індії – V. tomentosa Heyne i V. lanata Roxb.

З декоративною метою використовують V. coignetiae Pull., який дико росте на Сахаліні, в Кореї, Японії. В південній частині Сахаліну росте дикий виноград V. kaemferi Koch. Але найцікавішим для сучасного виноградарства України є звичайно амурський, або уссурійський, виноград.

Східно-азіатські види (44)
V. amurensis Rupr.   V. balansatana Planch.
V. coignetiae Pull. V. flexuosa Thunb.
V. lanata Roxb. V. pagnuccii Rom.du Gail.
V. romaneti Rom.du Gail. V. retordi Rom. du Gail.
V. davidii Rom. du Gail. Інші маловивчені види (35)

Рис. 18. Систематика східно-азіатських видів.

Рис. 19. Виноград виду V. amurensis Rupr.

Рис. 20. Виноград V. amurensis Rupr.в лісовому масиві.

Амурський виноград (V. amurensis Rupr.) був добре вивчений в Радянському Союзі (рис. 19-20). Вперше чотири форми амурського винограду було виділено на Далекому Сході М.М. Тихоновим, який переслав їх в Козлов (Мічурінськ), де на той час працював І.В. Мічурін. Надалі ці форми отримали назви Восточный, Кабаний Крупный, Сибирский Урожайный, Тайговый. І.В. Мічурін оцінив високу морозостійкість амурського винограду і використав його для селекції нових сортів. Так були отримані відомі сорти Буйтур, Русский Конкорд, Металлический, та інші.

В Україні амурський виноград також давно залучений в селекційні програми для створення морозостійких сортів і підщеп. Складні схрещування з культурними сортами євроазіатського виду, із залученням американських видів, дали велику кількість форм і сортів, які з успіхом можна вирощувати в північних, не традиційних, зонах виноградарства.

Амурський виноград дико росте в листяних і хвойних лісах Далекого Сходу і Маньчжурії. Рослина дводомна з чоловічими і функціонально-жіночими квітами. Листок грубий з жорсткими щетинками з нижнього боку і слабкими зубчиками по краях. Гроно невелике (10-15 см), ягоди дрібні, чорні, соковиті, кислі. Для цього виду характерним є високий коефіцієнт плодоношення (1,7), в культурних форм ще вищий (2,5), при цьому кількість плодоносних пагонів з 60% збільшується до 90%. Пагони що розвиваються із заміщуючих бруньок, в основному, також плодоносні. Середня маса грона – 12, а в культурі – 20 г.

Рис. 21. Квіти амурського винограду: А – чоловіча; Б – функціонально-жіноча; В, Г – двостатева, або гермафродитна.

Амурський виноград краще, ніж євроазіатський пристосований до росту в північних районах. Сокорух у нього розпочинається при температурах + 5ºС, а вегетація при + 8-10ºС і закінчується раніше, ніж в інших видів винограду. Цвітіння припадає на першу половину червня, а ягоди дозрівають на початку вересня. Листопад припадає на перші числа жовтня.

Ягоди містять 10-12% цукру і до 2% кислот. Добре росте на півдні, і там набирає до 26% цукру при кислотності 1,4%. Вимогливий до зволоження. У засушливих регіонах слабо росте і пагони в нього погано визрівають.

Уражується антракнозом, церкоспорозом, і місцевою формою мільдью, відносно стійкий до американської форми цієї хвороби. Відмінна особливість цього виду – висока морозостійкість. Витримує амурський виноград до - 40ºС. Погано укорінюється живцями.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: