У Східній Азії росте багато видів винограду, що збереглися з третинного періоду. На сьогодні відомих сорок чотири (рис. 11.). Деякі з них впроваджені в культуру. В Японії і Кореї культивують вид V. Thunbergii Sieb et Zucc., а у Східній Індії – V. tomentosa Heyne i V. lanata Roxb.
З декоративною метою використовують V. coignetiae Pull., який дико росте на Сахаліні, в Кореї, Японії. В південній частині Сахаліну росте дикий виноград V. kaemferi Koch. Але найцікавішим для сучасного виноградарства України є звичайно амурський, або уссурійський, виноград.
Східно-азіатські види (44) |
V. amurensis Rupr. | V. balansatana Planch. | |
V. coignetiae Pull. | V. flexuosa Thunb. | |
V. lanata Roxb. | V. pagnuccii Rom.du Gail. | |
V. romaneti Rom.du Gail. | V. retordi Rom. du Gail. | |
V. davidii Rom. du Gail. | Інші маловивчені види (35) |
Рис. 18. Систематика східно-азіатських видів.
Рис. 19. Виноград виду V. amurensis Rupr.
Рис. 20. Виноград V. amurensis Rupr.в лісовому масиві.
Амурський виноград (V. amurensis Rupr.) був добре вивчений в Радянському Союзі (рис. 19-20). Вперше чотири форми амурського винограду було виділено на Далекому Сході М.М. Тихоновим, який переслав їх в Козлов (Мічурінськ), де на той час працював І.В. Мічурін. Надалі ці форми отримали назви Восточный, Кабаний Крупный, Сибирский Урожайный, Тайговый. І.В. Мічурін оцінив високу морозостійкість амурського винограду і використав його для селекції нових сортів. Так були отримані відомі сорти Буйтур, Русский Конкорд, Металлический, та інші.
В Україні амурський виноград також давно залучений в селекційні програми для створення морозостійких сортів і підщеп. Складні схрещування з культурними сортами євроазіатського виду, із залученням американських видів, дали велику кількість форм і сортів, які з успіхом можна вирощувати в північних, не традиційних, зонах виноградарства.
Амурський виноград дико росте в листяних і хвойних лісах Далекого Сходу і Маньчжурії. Рослина дводомна з чоловічими і функціонально-жіночими квітами. Листок грубий з жорсткими щетинками з нижнього боку і слабкими зубчиками по краях. Гроно невелике (10-15 см), ягоди дрібні, чорні, соковиті, кислі. Для цього виду характерним є високий коефіцієнт плодоношення (1,7), в культурних форм ще вищий (2,5), при цьому кількість плодоносних пагонів з 60% збільшується до 90%. Пагони що розвиваються із заміщуючих бруньок, в основному, також плодоносні. Середня маса грона – 12, а в культурі – 20 г.
Рис. 21. Квіти амурського винограду: А – чоловіча; Б – функціонально-жіноча; В, Г – двостатева, або гермафродитна.
Амурський виноград краще, ніж євроазіатський пристосований до росту в північних районах. Сокорух у нього розпочинається при температурах + 5ºС, а вегетація при + 8-10ºС і закінчується раніше, ніж в інших видів винограду. Цвітіння припадає на першу половину червня, а ягоди дозрівають на початку вересня. Листопад припадає на перші числа жовтня.
Ягоди містять 10-12% цукру і до 2% кислот. Добре росте на півдні, і там набирає до 26% цукру при кислотності 1,4%. Вимогливий до зволоження. У засушливих регіонах слабо росте і пагони в нього погано визрівають.
Уражується антракнозом, церкоспорозом, і місцевою формою мільдью, відносно стійкий до американської форми цієї хвороби. Відмінна особливість цього виду – висока морозостійкість. Витримує амурський виноград до - 40ºС. Погано укорінюється живцями.