Література. 1.Діккенс Ч. Пригоди Олівера Твіста

1.Діккенс Ч. Пригоди Олівера Твіста

2.Михальская Н.П. Чарльз Диккенс: Книга для учащихся. М., 1987

3.Катарский И.М. Диккенс: Критико-биографический очерк. М., 1960

4.Сильман Т.И. Диккенс. Очерки творчества. Л., 1970.

5.Уилсон Э. Мир Чарльза Диккенса. М., 1985

6.Ивашева В.В. Творчество Диккенса. М., 1954

7.Честертон Г. К. Чарльз Диккенс. – М., 1982.

8.Набоков В.В. Лекции по зарубежной литературе (гл. о Диккенсе)

Семінарське заняття № 4. Художня своєрідність роману В. Теккерея «Ярмарок марнославства».

1. Смисл назви роману, його зв’язок із темою та ідеєю твору. Функція підзаголовку.

2. Функція балагану та фігури лялькаря в «Ярмарку марнославства». Образ автора в романі.

3. Двоплановість композиції. Система образів. Образи Беккі Шарп та Емілії Седлі, авторське відношення до героїнь. Роль лейтмотивної деталі. Навести приклади.

4. Поняття снобізму та його художнє втілення в романі: гумор, іронія та сатира в зображенні життя англійської аристократії. Навести приклади з тексту.

5. Жанрова своєрідність «Ярмарку марнославства» (риси роману-виховання, сімейного, історичного роману, авантюрного, шахрайського, соціально-психологічного роману).

6. Вікторіанська моральність в романі. Проблема добра.

Література:

1. Теккерей В. Ярмарок марнославства.

2. Ивашева В.В. Теккерей-сатирик. М., 1958.

3. Аникин Г.В. Михальская Н.П. История английской литературы. М., 1985. (гл. об У. Теккерее).

4. Форестер М. Записки викторианского джентльмена. М., 1985.

5. Вахрушев В.С. Творчество Теккерея. Саратов. 1984.

6. Михальская Н. П. «Ярмарка тщеславия» У.-М. Теккерея. – Кишинев, 1986.

Семінарське заняття № 5. Проблематика і поетика роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара».

1. Своєрідність жанру «Злочин і кара» (філософський, соціально-психологічний, поліфонічний роман).

2. Проблематика твору у світлі філософсько-естетичних поглядів автора. Герой-ідеолог та авторська позиція в романі Ф. Достоєвського.

3. Сюжетно-композиційні особливості: прямі та підсвідомі діалоги Раскольнікова з його антиподами – Разуміхіним, Порфирієм Петровичем, Сонею Мармеладовою і «двійниками» – Лужиним, Лєбєзятніковим, Свідрігайловим. Поліфонізм роману.

4. Засоби розкриття психологічного стану героя: деталі портрету, сни, діалоги, монологи, колористика, контрастність. Навести приклади з тексту.

5. Філософська символіка в романі. Поетика імен та прізвищ. Біблійні мотиви.

6. Петербург Ф. Достоєвського: урбаністичний пейзаж, інтер’єр, кольори та їх роль. Навести приклади з тексту.

Література:

1. Достоевский Ф. Преступление и наказание.

2. Бахтин М. Проблемы поэтики Достоевского. – М., 1979.

3. Фридлендер Г. Достоевский и мировая литература. – Л., 1985.

4. Кирпотин Разочарования и крушения Родиона Раскольникова. – М.,1974.

5. Карякин Ю. Достоевский и канун 21 века. – М., 1989.

6. Гроссман Л. Достоевский. – Л., 1962. – 544 с.

Семінарське заняття № 6. «Війна і мир» Л. Толстого як національно-героїчний, філософсько-історичний, психологічний і сімейно-побутовий роман-епопея.

1. Роман-епопея – своєрідність жанрової форми. Смисл назви.

2. Сюжетно-композиційні особливості роману. «Родинні гнізда» як структурний елемент композиції. Численність сюжетних ліній.

3. Метод «діалектики душі» як відображення морально-філософських шукань автора.

4. Духовні пошуки головних героїв твору (знайти приклади в тексті):

– князь Андрій Болконський: жага першості й слави, Болконський на полі Аустерліца, Андрій та Наташа: проблема «розуму й серця», Андрій у 1812, причини смерті;

– духовна еволюція П’єра Безухова: П’єр та суспільство, сімейна драма, дуель, масонство, П’єр під час Бородінського бою, П’єр в полоні (свобода людської душі – Платон Каратаєв), П’єр в епілозі – перспективи духовного розвитку.

5. Наташа Ростова: вічне оновлення, непередбачуваність життя та стабільність життєвих цінностей.

6. «Думка народна» як центральна ідея роману. Відношення народу до війни. Особистість в історії. Проблема історичної особистості, «акторство» в історії (Кутузов, Наполеон).

Література:

1. Толстой Л. Война и мир.

2. Бочаров С.Г. Роман Толстого «Война и мир». – М., 1987.

3. Сливицкая О.В. «Война и мир» Л.Н.Толстого. Проблемы человеческого общения. – Л., 1988

4. Маймин Е.А. Лев Толстой: Путь писателя. – М., 1984.

5. Опульская Л.Д. Роман-эпопея Л. Н. Толстого “Война и мир”. – М., 1987.

6. Храпченко М.Б. Лев Толстой как художник. – М., 1971.

7. Лев Толстой: Проблемы творчества. – К., 1978.

8. Сахалтуев А.А. Л.М. Толстой і українська література. – К., 1963.

Семінарське заняття № 7. П’єси А. Чехова як явище «нової драми» в російській літературі («Чайка», «Вишневий сад»).

1. Художні новації Чехова-драматурга. Жанрова своєрідність п’єс А. Чехова.

2. Особливості драматичного конфлікту та його сюжетно-композиційна реалізація в п’єсах А. Чехова.

3. Проблематика п’єс А. Чехова «Чайка» та «Вишневий сад»:

– «Чайка» як самовизначення драматурга;

– роздуми про долю батьківщини, її майбутнє, про вибір кожною людиною свого життєвого шляху в п’єсі «Вишневий сад»

4. Прийоми драматургії А.Чехова (навести приклади з текстів):

– безсюжетність;

– відсутність головного героя;

– підтекст (інфляція слова);

– об’єктивність автора та образи-символи;

– трагікомедії А.Чехова – образ часу.

Література:

1. Чехов А. Чайка. Вишневый сад.

2. Бердников Г.П. А.П. Чехов: идейные и творческие искания. – М., 1984.

3. Бердников Г.П. Чехов-драматург: Традиции и новаторство в драматургии А.П.Чехова. – М., 1981.

4. Гурвич И. Проза Чехова: Человек и действительность. – М., 1970

5. Кулешов В.И. Жизнь и творчество А.П. Чехова: Очерк. – М., 1982.

6. Скафтымов А.П. Нравственные искания русских писателей. – М., 1972 (главы о Чехове).

7. Турков А.М. А.П. Чехов и его время – М., 1987.

8. Чудаков А.П. Мир Чехова: Возникновение и утверждение. – М., 1986.

9.