Перекладацький аналіз в усному перекладі

Що це таке? - Це коли перед перекладом тексту перекладач прикидає, як це зробити, тобто визначає ступінь складності, особливості тексту, тематику термінів, прийоми, що треба буде застосовувати.

Аналіз усного тексту не вимагає особливого часу, але повинні бути ясні і джерело, і реципієнт.

В інтерв'ю - характеристика джерела ускладнена тим, що він частіше виступає як особистість, а не тільки представник якоїсь групи. Це виявляється й в особливих мовних засобах (наприклад, відступ від літературної норми), та ін.

Часто аудиторія специфічна (Міськводоканал, наприклад) - отже, і в тексті особливості, розраховані на рівень професійної компетенції. При письмовому перекладі можна проконсультуватися зі словником, а при усному - знання повинні бути напоготові. Отже, перекладач повинен визначити специфіку реципієнта.

- Далі - необхідно уточнити джерело, функцію тексту.

- Далі - визначити конкретні мовні засоби, з якими треба буде працювати.

Дуже важливий фон усного варіанта літературної норми мови. В інформаційному повідомленні - простий синтаксис, обмежена кількість складнопідрядних структур, багата кількість особистих і географічних імен, відсутність вузькоспеціалізованної термінології. В інтерв'ю - значні відхилення від літературної норми, наявність спеціальних термінів і экзотизмів, фразеологізмів, крилатих слів. В офіційній мові - суворе дотримання літературної норми, традиційні форми вступу, висновку, наявність цитат, лексико-синтаксичні повтори, метафори, порівняння.

Переговори і дискусії - мовні засоби тут, як правило, - синтаксично нескладні висловлювання, породжувані спонтанно, наявність емоційних засобів, аж до табуірованної лексики.

Декларація і маніфест - текстові жанри, де емоційне фарбування не виходить за рамки літературної норми, з відхиленнями у бік високого стилю, з використанням архаїчної лексики. Характерна юридична термінологія і сувора композиційна структура.

Перекладач повинен вміти за кілька хвилин провести аналіз усного тексту та уточнювати його в процесі роботи.

Індивідуальний стиль оратора - дуже складна задача, тому що кожному з них властиві свої обороти мови, характер образності, дефекти мови ("Особливості національної риболовлі", Горбачов, Клінтон, Брежнєв...), Перекладачу необхідно усвідомити характеристики цих стилів, активно опанувати ними мовою оригіналу і знати, які відповідності будуть еквівалентними їм в мові перекладу.

Наприклад, Горбачов. Почати потрібно з газетних статей, аудио- і відеозаписів, виділити політичні кліше і шаблони думок, дипломатичну модальність ("доленосний", "я навів довідки", "ми тут порадились", "треба поважати волю мас", "ми тримаємо курс на ситуацію") - просторічне фарбування, порушення нормативної сполучності і деформація фразеології.

Потім студенти слухають інтерв'ю з ним, а потім їм пропонується зробити переклад самостійно.

Тренінг усного перекладу.

Перекладачем може стати кожен, але професійних вершин досягають тільки люди з уродженим талантом, що мають високу мовну активність і сприйнятливу оперативну пам'ять. При виборчих тестуваннях враховуються наступні параметри:

1. Швидкість мови при перекладі.

2. Повнота перекладу (яка кількість інформації пропущена).

3. Перекручування (помилки).

4. Лінійність мови (завершеність фраз, наявність повторів).

5. Правильність мови (дотримання літературної норми, наявність /відсутність/ бур'янистих слів, дикція).

6. Перекладацьке поводження (міміка, жестикуляція, голосність, впевненість мови).

Жодна школа світу не випускає готових, ідеальних перекладачів. Попереду - довгий шлях професійного удосконалення; та професійна самотність, коли відповідальність лежить тільки на тобі.

Література: Алєксєєва І.С. “Профессиональный тренинг переводчика”. Издательство “Союз”, С-П., 2001.

Р.К.Міньяр-Белоручев “Записи в устном последовательном переводе”, М., 1997.