Визнання та оцінка запасів

Визнання запасів Запаси визнаються активом, якщо:
активами => існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди,пов'язані з їх використанням;

=> їх вартість може бути достовірно визначена.

Майбутня економічна вигода, втілена в актив, є потенціалом, який може сприяти надходженню грошових коштів або їх еквівалентів на підприємство.

Отже, не всі матеріальні цінності визнаються активами, і, таким чином, не можуть обліковуватися в складі запасів і не будуть відображатись в складі активів при складанні фінансової звітності. Наприклад, товарно-матеріальні цінності, придбані для благодійної діяльності або для задоволення особистих потреб працівників підприємства, не відображаються в складі активів. Вартість таких матеріальних цінностей слід обліковувати як витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Оцінка запасів Значна увага в П(С)БО 9 приділена питанням оцінки запасів.

Згідно з Положенням оцінку запасів (матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, готової продукції, товарів тощо) за їх окремими видами слід розглядати на наступних етапах їх руху: при надходженні запасів; при вибутті запасів; на дату складання звітності.

Порядок оцінки запасів залежить від багатьох факторів, основним з яких є обрана підприємством система обліку запасів. Для відображення

запасів та одержання інформації про їх наявність та рух підприємства можуть застосовувати систему постійного чи періодичного обліку, обумовивши своє рішення в наказі про облікову політику.

Сутність кожної із систем обліку відображається в назві: при системі безперервного обліку надходження та витрачання товарно-матеріальних запасів обліковуються постійно, день-у-день, при системі періодичного обліку - при складанні звіту (раз на рік, квартал, місяць). При застосуванні періодичної системи оцінка вартості залишківзапасів та собівартості проданої продукції проводиться в кінці облікового періоду. При застосуванні постійної системи така оцінка ведеться протягом всього облікового періоду. Постійна система обліку запасів вимагає більших витрат праці, хоча при використанні комп'ютерних технологій можна значно зменшити такі витрати. При застосуванні періодичної системи наприкінці звітного періоду обов'язково проводиться інвентаризація запасів, а при застосуванні постійної така інвентаризація не носить обов'язкового характеру.

Оцінка запасів при їх надходженні.

Основою достовірності визначення вартості запасів є вартість їх придбання або собівартість. Первісна вартість запасів визначається залежно від способу їх надходження на підприємство.

Запаси можуть надходити на підприємство в результаті:

- придбання за грошові кошти та їх еквіваленти;

- шляхом виготовлення власними силами;

- внесення (передачі) засновниками (учасниками) підприємства в якості внеску до статутного капіталу;

- шляхом безоплатної передачі;

- шляхом обміну на інші запаси.

Порядок формування первісної вартості запасів:

При надходженні запасів на підприємство їх первісна віртість формується наступним чином:

Придбаних – собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат їх придбання;

Виготовлених власними силами – собівартість їх виробництва, яка визначається за П(С)БО 16 „ Витрати”.

Внесених до статутного капіталу – погоджена засновниками (учасниками) підприємства;

Одержаних безоплатно – справедлива вартість запасів;

Придбаних в результаті обміну на подібні активи – балансова вартість переданих запасів, якщо ж вона перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

П(С)БО 9 визначає, які витрати формують первісну вартість придбаних запасів, а які не включаються до складу первісної вартості.

Витрати, які включаються до первісної вартості:

- суми, що сплачують згідно з договором постачальнику, за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв”язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- витрати на заготівлю, вантажно - розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

- інші витрати, які безпосередньо пов”язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях;

Витрати, які не включаються до первісної вартості запасів.

- понаднормові втрати і нестачі запасів;

- витрати на збут;

- проценти за користування кредитів;

- адміністративні та інші подібні витрати, які не пов”язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Транспортно – заготівельні витрати (ТЗВ), що виникають в процесі придбання запасів, можуть обліковуватись за двома варіантами:

1) прямо включатися до собівартості придбаних запасів;

2) відображатися на окремому субрахунку рахунків обліку запасів і щомісячно розподілятись між залишками нереалізованих і проданих за місяць запасів.

Для визначення суми (ТЗВ),яка підлягає списанню в кінці місяця, визначається середній відсоток ТЗВ:

% ТЗВ = Зтзв поч. + ОДтзв,

Зпоч 20 + ОД 20

де

Зтзв поч. – залишки запасів на початок місяця;

ОДтзв – дебетовий оборот (надходження) ТЗВ протягом місяця;

З поч. 20 – залишки ТЗВ на початок місяця;

ОД20 – дебетовий оборот (надходження) запасів протягом місяця.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку надходження виробничих запасів на підприємство представлено нижче за допомогою наступних прикладів:

Приклад 1: