Порядок організації аналітичного обліку товарів

Товари можуть надходити на підприємство внаслідок придбання у постачальника або підзвітною особою, внеску до статутного фонду, безоплатного надходження, виявлення у результаті інвентаризації тощо.

Як і будь-які запаси, товари у момент їх оприбуткування обліковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати, пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до продажу. На збільшення вартості товарів відносяться, зокрема, транспортні витрати, комісійні винагороди, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на зберігання і доставку, здійснені сторонніми організаціями, інформаційні, посередницькі та інші послуги, пов'язані з пошуком і придбанням товарів, витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, включаючи прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання та підвищення якості технічних характеристик товарів.

У момент надходження товари повинні бути оцінені за первісною вартістю, для кожного випадку їх надходження необхідно знати, що є первісною вартістю і як її визначити. Порядок визначення первісної вартості товарів залежно від джерел надходження наведений у П(С)БО 9 (див. лекцію 8).

У випадку придбання товарів за грошові кошти собівартість придбання включає в себе витрати, пов'язані з їх придбанням і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Товари, що надійшли як внесок до статутного капіталу, оцінюються за вартістю, узгодженою засновниками (учасниками). Погоджена засновниками вартість буде справедливою вартістю.

Розглянемо відображення у бухгалтерському обліку надходження товарів (табл. 2)

Таблиця.Облік операцій з придбання товарів

При відображенні в обліку бартерних операцій слід враховувати, на що обмінюються товари. Стандарти передбачають поділ бартерних операцій на обмін подібними активами і обмін неподібними активами.

У випадку обміну подібними активами дохід від операції не визначається. Вважається, що замість одного активу було одержано його еквівалент (тобто його замінили таким самим активом, наприклад машина на машину, цемент на цемент, справедлива вартість яких рівна. При цьому активи, що обмінюються, можуть мати різну балансову вартість, але однакову справедливу вартість).

Якщо товари придбаються за бартером в обмін на неподібні активи (наприклад, основні засоби), то первісна вартість придбаних активів дорівнює справедливій вартості переданих активів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквіваленту, яка була передана (одержана) у процесі обміну.

Відображення в обліку операцій з обміну подібними та неподібними активами представлено у таблиці 3.

Таблиця 3. Облік операцій з придбання товарів у результаті обміну на подібні і неподібні активи

Описуючи порядок списання товарів при їх вибутті, необхідно зазначити, що собівартість товарів буде визначатися за одним з обраних методів (ФІФО, ЛІФО, середньозваженої собівартості або ідентифікованої собівартості).

У Стандарті 9 зазначено, що для одиниць запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів (див. лекцію 8). Таким чином, підприємство може обрати, наприклад, для дорогих товарів метод ідентифікованої собівартості, а для решти товарів - метод середньозваженої собівартості або будь-який інший. Інакше кажучи, на підприємстві можуть одночасно застосовуватися для різних товарів різні методи.

Залежно від методу оцінки товарів, який застосовується на підприємстві при їх вибутті, собівартість реалізації буде відрізнятись (за умови, що вибуття відбувається у різні звітні періоди). У зв'язку з цим фінансовий результат від реалізації одних і тих самих товарів, але при застосуванні різних методів оцінки буде різним.

Відображення в обліку операцій, пов'язаних з реалізацією товарів, подане у таблиці

Таблиця 4. Облік операцій з реалізації товарів

Як видно з таблиці, облікова вартість реалізованих товарів списується з рахунку 28 "Товари" в дебет рахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів".

Такий підхід дозволяє визначити продажну вартість товарів за звітний період і порівняти її з собівартістю цих товарів. Крім того, Звіт про фінансові результати передбачає окреме відображення доходу від реалізації та собівартості реалізованих товарів (тобто обороти по кредиту рахунку 702 і дебету рахунку 902 відповідно).

У новому Плану рахунків для визначення фінансового результату передбачено рахунок 79 "Фінансові результати", який має субрахунки у розрізі окремих видів діяльності. Для визначення фінансового результату від

реалізації товарів сальдо рахунків 702 і 902 списується на субрахунок 791 "Результат основної діяльності" (оскільки для торговельного підприємства продаж товарів є основним видом діяльності), за даними якого визначається прибуток або збиток. Дозволяється проводити списання дохідних і витратних рахунків на рахунок 791 або щомісячно, або по закінченні звітного року.

Досить часто торговельні підприємства стикаються з поверненням товарів. Планом рахунків на рахунку 70 "Доходи від реалізації" передбачено окремий субрахунок 704 "Вирахування з доходу". Рахунок 704 призначений для відображення сум, на які повинен бути зменшений дохід, тому вартість повернення покупцем товарів буде відображатися по дебету рахунку 704 "Вирахування з доходу", а не методом червоного сторно по кредиту рахунка 702 "Доходи від реалізації товарів".

Розглянемо приклад відображення в обліку операцій з придбання товарів і їх продажу.

Приклад:

=> залишок товару на початок періоду (продажна ціна) - 900 гри., в тому числі націнка - 200 гри.;

=> інформація про надходження товару наведена в таблиці 5.

=> для всіх товарів, що надійшли, встановлюється однакова торгова націнка -50 %.

=> продажна (роздрібна) ціна товару склала 1500 грн.; => залишок товару за цінами продажу (роздрібною ціною) на кінець звітного періоду 1200 грн. (900+ 1800 -1500);

=> середній відсоток торгової націнки визначається наступним чином:

(200 + 600) І (900 + 1800) х 100 = 29,63 % => суми торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів:

1500 х 29,63 %/100 = 444 грн., 45 коп. => собівартість реалізованих товарів;

1500 - 444,45 = 1055 грн. 55 коп.

Бухгалтерські проводки, що ілюструють наведений приклад, представлені нижче (табл.. 6)

Таблиця 6. Відображення в обліку придбання товарів та їх продажу

Приклад:

ТзОВ „ Міріса” проводить з 1.10 ц.р. уцінку товару, облікова (продажна) вартість якого становить 1200 грн. Уцінюється товар до 680 грн.

На 01.10. ц.р. залишки по субрахунку 282 становлять – 2100, по субрахунку 285 – 1050 грн. Протягом жовтня ц.р. надійшло товарів на суму 1100 грн. (дебетовий оборот по субрахунку 282), торгова націнка цього товару становить 600 грн. (дебетовий оборот по субрахунку 285). Сума уцінки – 190 грн.

- середній відсоток торгової націнки за жовтень становить:

(1050 + 600): (2100 + 1100) х 100 = 51,56%

- торгова націнка, яка відноситься до товару, що уцінюється:

(1200 х 51,56%): 100 = 618,72 грн.

- собівартість товару, що уцінюється, становит:

1200 – 618,72 = 581,28 грн.

- нова продажна вартість товару – 680 грн.(без ПДВ – 566,67 грн, ПДВ – 113,33 грн).

- сума уцінки собівартості 581,28 – 566, 67 = 14,61 грн.

В бухгалтерському обліку ці господарські операції будуть відображені наступним чином:

1. Відображено суму уцінки собівартості товарів:

Д-т 946

К-т 282 14,61

2. Списано торгову націнку, яка відноситься до товару, що уцінюється (методом „червоне сторно”) (190 – 14,61 = 175,39 грн).

Д-т 282

К-т 285 175,39

3. Списано суму уцінки собівартості товарів на фінансовий результат

Д-т 791

К-т 946 14,61.

Облік переоцінки Під час перебування на балансі товари оцінюються за тією
товарів ж вартістю, за якою були оприбутковані, у відповідності до наказу про облікову політику підприємства. Така оцінка може змінитись у випадку, якщо з будь-яких причин реальна вартість цих товарів зменшується (внаслідок фізичних пошкоджень або кон'юнктури ринку). Тоді у відповідності до принципу найменшої оцінки (обережності в оцінці) товари будуть обліковуватись за їх реальною вартістю.

В умовах ринкової економіки для успішного ведення господарської діяльності підприємство повинно своєчасно і правильно реагувати на зміни, які відбуваються на ринку товарів. Одним із основних механізмів, за допомогою яких підприємство може впливати на ситуацію, є формування ціни товару. В свою чергу при формуванні ціни товару не останню роль відіграє його переоцінка.

Товари слід систематично переоцінювати з метою визначення найменшої вартості - первісної або чистої вартості реалізації. Тому в дебет рахунка 902 буде відноситися облікова вартість товарів, що дорівнює первісній (купівельній) вартості (якщо товар не переоцінювався) або чистій вартості реалізації (якщо товар було уцінено).

Уцінка товарів проводиться у відповідності до Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, яка залежалась, із групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення і надмірних товарно - матеріальних цінностей.

Перелік товарів, які підлягають уцінці, наступний:

. => товари широкого вжитку і продукція виробничо-технічного призначення, які залежались (не мають збуту більш трьох місяців і не користуються попитом у споживачів);

=> товари і продукція, які частково втратили свою первісну якість;

=> надмірні товарно-матеріальні цінності (матеріали, комплектуючі вироби, інші матеріальні цінності), які більше трьох місяців не можуть бути використані для виробництва продукції, оскільки таку продукцію виготовляти недоцільно внаслідок відсутності, попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

В силу різних причин (зниження попиту на товар, наявність у конкурентів аналогічного товару більш високої якості, використання конкурентами прогресивних форм торгівлі (використання системи знижок, безкоштовна доставка та ін.)) підприємство змушено знижувати ціну на товар.

Тут можливі два варіанти: регулювання ціни за допомогою зміни суми торгової націнки і уцінка товару.

Якщо зниження ціни здійснюється в межах норм торгової націнки, сума, на яку здійснено зниження ціни в бухгалтерському обліку відноситься на зменшення торгової націнки.

Якщо ж прийнято рішення про проведення уцінки, суму уцінки, яка перевищує суму торгової націнки необхідно відобразити в податковому обліку.

Розглянемо проведення уцінки на числовому прикладі (підприємство роздрібної торгівлі).

Приклад

=> придбано товар на суму 1440 гри. (100 шт. х 14,40), в т.ч. ПДВ - 240 гри. => відображений податковий кредит - 240 грн. => нарахована торгова націнка 30 % - 360 гри.

=> в наслідок втрати якості товару прийнято рішення про зниження ціни товару:

- ситуація І - ціна знижена в межах торгової націнки на 360 грн.;

- ситуація 2 - за результатами інвентаризації здійснена уцінка товару на суму:
1) переоцінка в межах торгової націнки - 360 грн., уцінка балансової вартості - 60 грн.

Сума уцінки товарів, відображається у порядку, передбаченому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (табл.8)

Таблиця 8. Відображення господарських операцій з обліку уцінки товарів

У балансі підприємства товари згідно з П(С)БО № 2 відображаються в рядку 140 розділу 2 активу "Оборотні активи".