Розкрадання грошових коштів шляхом використання підроблених чеків

Зміни механізму здійснення господарських зв'язків, викликані перетвореннями в економіці, зробили актуальною проблему відновлення ролі чеків як засобу безготівкових грошових розрахунків.

Чек — це один із видів платіжних документів, що містить письмове розпорядження банку видати вказану в ньому суму грошей пред'явнику чека або перерахувати повну суму з поточного рахунку особи, яка підписала чек, на рахунок чекопред'явника.

При видачі чекової книжки платнику відповідна сума коштів депонується на окремому рахунку, який відкривається клієнту в банку платника. Це гранична сума (ліміт), на яку можуть бути виписані чеки. Чек, виписаний на суму, що перевищує ліміт, є недійсним. При чековій формі розрахунків видача грошей здійснюється за місце­знаходженням рахунку одержувача коштів на основі розра­хункового документа, оформленого платником. Виписаний для оплати товарів чи послуг чек передасться одержувачу коштів, який здає його в свій банк. Останній зараховує суму чека на рахунок одержувача та інформує про це платника. Одержавши повідомлення, банк платника списує гроші з ра­хунку, на якому була депонована сума при видачі чекової книжки.

Чек — одна з найбільш вигідних для постачальника форм розрахунків, оскільки він забезпечує одержання виручки не­гайно після відвантаження товарів. Однак використання чеків вимагає попереднього вилучення коштів платників. Цей не­долік усувається у випадку видачі чекової книжки без попе­реднього депонування грошей під гарантію банку.

При пред'явленні чека банк списує кошти з рахунку чеко­давця в сумі, вказаній у чеку, і здійснює оплату готівкою або перераховує гроші на рахунок одержувача. Якщо поточні ра­хунки платника (чекодавця) й одержувача коштів знаходяться в різних банках, проводяться міжбанківські розрахунки на кліринговій основі, тобто зарахування банками взаємних платіжних вимог сторін.

Як і будь-які зміни в господарських стосунках, введення в обіг чеків впливає на криміногенну ситуацію в кредитно-грошовій сфері та спричинює появу нових способів фінансових правопорушень. При цьому чеки можуть використовуватись як безпосередньо для скоєння розкрадань та інших злочинів, так і для маскування інших правопорушень.

Механізм скоєння злочину з використанням фіктивних чеків полягає в оформленні чека, в який вносяться відомості про неіснуюче підприємство, або таке підприємство, що мас розрахунковий рахунок в установі банку.

За цим чеком вказана в ньому сума коштів зараховується на рахунок дійсно існуючого підприємства. У свою чергу це підприємство, маючи два рахунки в різних установах банку (наприклад, один — в банку України, інший — у філіалі Російського банку на території України), переводить кошти з першого рахунку на другий. Потім ці кошти зараховуються на рахунки ще кількох підприємств та фірм, а далі вилуча­ються і присвоюються.

Враховуючи те, що вказаних грошей фактично немає, вся сума грошей повинна бути зарахована на кореспондентський рахунок Національного банку однієї держави з подальшим відшкодуванням їх іншій державі. Цим самим завдається (шкода економіці першої держави.

Оперативні працівники служби боротьби з економічною злочинністю повинні бути обізнані з механізмом скоєння та­ких злочинів.

Ознаками вищеописаних корисливих зловживань можуть бути:

· вказані у чеках значні суми грошових коштів, які необхідно ретельно перевіряти,

· певна кількість пред'явлених однією особою чеків, гро­шові кошти по яких становлять значну суму. Механізм скоєння цих видів злочинів включає:

· наявність в одного з підприємств двох або більше розрахункових рахунків в установах банку,

· оформлення злочинцями доручення на підставну особу з метою отримання чекової книжки,

· отримання злочинцями чекових книжок та внесення до них фіктивних відомостей,

· оформлення фіктивних документів про реєстрацію підприємств, відкриття на підставі цих документів в установах банків поточних рахунків.

Перевіряючи рахунки, в яких значаться перерахування коштів, необхідно встановити наявність документів, які обґрунтовують ці операції (договори, контракти і т. д.), а також документів на оплату транспортних послуг, електроенергії, сировини та ін. З'ясовується надходження податкової інспекції платежів по податках і дотримання термінів платежів. Зустрічні перевірки у підприємствах (чекодавцях та чекоодержувачах) е найбільш ефективним прийомом вста­новлення фактів скоєння фіктивних операцій, які полягають у перекиданні грошових коштів з одного рахунку на інший.

Виявлення та документування злочинів, які скоюються шляхом використання підроблених чеків, здійснюються в таких напрямках:

· у разі пред'явлення до установи банку доручення на отримання чекових книжок обов'язково перевіряється, чи не є підставною або взагалі неіснуючою особа, яка зазначена в дорученні;

· з'ясовується, чи дійсно зареєстровані та функціонують підприємства, які є чекодавцями,

· перевіряється в установах банку наявність рахунків підприємств, вказаних у чеках, а також відображення у бухгалтерських проводках зазначених у чеках сум,

· перевіряються чеки через установи банків щодо до­мірності внесених у них відомостей.

Крім того, оперативні працівники повинні здійснювати. перевірку таких документів:

· виданих чеків та чекових книжок (щодо встановлення чекодавця і чекопред'явника),

· банківських документів про залишок грошових коштів на рахунках чекодавця,

· витягу із розрахункового рахунку банку про залишок грошових коштів на рахунках чекодавця,

· договорів, угод, контрактів, документів про поставку то­варів, виконання робіт та ін., згідно з якими проводиться розрахунок чеком.

Виявлені у документах невідповідності, а також відсутність певних документів свідчать про ознаки скоєння злочинних дій.

Оперативно-слідча практика органів внутрішніх справ указує на різноманітність способів скоєння корисливих зло­чинів в установах Ощадного банку України. Про деякі з них йтиметься нижче.