Місцеві запозичення ст. ( 16,73, 74)

Місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету АРК, міських бюджетів та використовуються для створення, оновлення стратегічних об’єктів довготривалого користування чи об’єктів, спрямованих на задоволення інтересів населення АРК і територіальних громад міст.

ВР АРК та міські ради мають право здійснювати місцеві внутрішні запозичення за винятком випадків, передбачених ст.. 73 БК. Місцеві зовнішні запозичення можуть здійснювати виключно міські ради з чисельністю населення понад 500 000 за офіційними даними орг.. статистики на час ухвалення рішення про здійснення запозичення (отримувати кредити від міжнарод фінанс організ можуть всі міські ради). Право на здійснення місцевих запозичень належить АРК, територ громаді міста в особі керівника місцевого фінан орг. за дорученням ВР АРК, міської ради.

Обсяг та умови місцевих запозичень погоджуються з Міністерством фінансів, яке здійснює реєстрацію місцевих запозичень та місцевих гарантій. Держава не несе відповідальності за борговими зобов’язаннями АРК і територіальних громад. Видатки на обслуговування місцевого боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету, зокрема, вони не можуть перевищувати 10 % видатків загального фонду. Якщо в процесі погашення місцевого боргу позичальник порушує умови повернення коштів, ВРАРК та відповідна міська рада лишаються права здійснювати нові місцеві запозичення протягом 5 наступних років. Порядок здійснення місцевих запозичень встановлюється КМУ.

Виключення з правила (ст.. 73)

Рада Міністрів АРК, місцеві держ адмініс, виконав орг. місцевих рад за рішенням ВРАРК та відповідної ради можуть отримувати:

1) позики на покриття тимчасових касових розривів (як за загальним фондом, так і за бюджетом розвитку) у фінансових установах на строк до 3-х місяців у межах поточного бюджетного періоду (у виняткових випадках – за рішенням КМУ щодо бюджету АРК чи міських бюджетів - на бюджетний рік. При цьому порядок їх отримання визначається Мін фінансів).

2) позики на покриття тимчасових касових розривів, пов’язаних із забезпеченням захищених видатків загального фонду в обов’язковому порядку покриваються Держ казначейством в межах поточного бюджетного періоду без нарахування відсотків за їх користування (ч.5 ст. 43 БК);

3) середньострокові позики на суми невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка.

Надання позик з одного бюджету в іншій забороняється.