Тема 8. Облік виробничих витрат

8.1.Облік витрат на науково – дослідні роботи за договорами.

8.2.Облік витрат і продукції виробничих майстерень.

8.3.Облік витрат і продукції підсобних сільських господарств.

8.4.Облік витрат ікалькулювання послуг бюджетних установ.

Поняття "виробництво" має місце й у бюджетній сфері, адже діяльність навчально-виробничих майстерень і підсобних (сільськогосподарських) господарств при бюджетних установах передбачена чинним законодавством. Поза тим, потребують відображення в обліку і проведення витрат на науково-дослідницькі роботи, виготовлення експериментальних приладів. Отже, для обліку витрат на виробництво планом рахунків бухгалтерського обліку передбачений рахунок 82 "Виробничі витрати", який поділяється на шість нижчеописаних субрахунків.

821 "Витрати виробничих (навчальних) майстерень" – обліковуються витрати на випуск товарів у виробничих (навчальних) майстернях, а також видання друкованої продукції та надання послуг. На дебет субрахунку 821 зараховуються всі витрати виготовлення виробів, видання друкованої продукції та надання послуг. Залишок рахунку 821 відображає суму витрат незавершенного виробництва продукції (що перебуває у процесі виробництва).

822 "Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств" – обліковуються витрати підсобних сільських навчально-дослідницьких господарств.

Облік витрат провадиться окремо за галузями господарства у тваринництві та рослинництві на базі їхніх видів. Щодо рослинництва, то облік витрат провадиться окремо на овочівництво, садівництво, а за потребою облік може бути організовано й за окремими культурами (зерно, овочі, картопля). Щодо тваринництва, то облік здійснюється окремо за витратами на велику рогату худобу, свинарство. Усі без винятку витрати виробництва, а також витрати, які зараховують до дебету цього субрахунку.

823 "Витрати на науково-дослідницькі роботи за договорами" – обліковуються витрати на виконання науково-дослідницьких і конструкторських робіт за договорами з підприємствами й установами. При укладанні договору до вартості робіт включаються усі видатки, пов'язані з виконанням теми (роботи), у тому числі й витрати на придбання спецобладнання, необхідного для проведення робіт. Спецобладнання, придбане для виконання науково-дослідницьких і конструкторських робіт за господарськими договорами, обліковується у складі витрат незавершеного виробництва. До дебету субрахунку 823 зараховують усі витрати на виконання науково-дослідницьких робіт. Залишок за субрахунком 823 на кінець року може бути за незакінченими роботами. Фактична вартість виконаних науково-дослідницьких робіт і поданих замовникам списується з кредиту субрахунку 823 у дебет субрахунку 723 "Реалізація науково- дослідницьких робіт за договорами".

824 "Витрати на виготовлення експериментальних пристроїв". За дебетом обліковуються витрати на виготовлення різних експериментальних пристроїв (установок, зразків машин і приладів, стендів для випробування) для проведення наукових дослідів за роботами, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету.

825 "Витрати на заготівлю й переробку матеріалів". Обліковуються операції з заготівлі та переробки матеріалів у господарський спосіб, зокрема, пошиття білизни, заготівля палива, переробка овочів тощо. На цьому субрахунку відображається собівартість заготовлених і перероблених матеріалів. На дебет цього субрахунку зараховуються всі видатки, пов'язані з заготівлею й переробкою матеріалів, їхня вартість, а також видатки на доставку, зберігання й ін. Після завершення заготівлі або переробки того чи іншого виду матеріалів складається акт за підписом відповідних осіб, у якому зазначаються кількість цінностей, одержаних від переробки або заготівлі, витрати на ці роботи та їхня собівартість. Акт затверджується керівником і становить документ, що дає право на списання з цього рахунку сум витрат після оприбуткування одержаних цінностей за відповідними рахунками.

826 "Видатки до розподілу" – обліковуються витрати, які в момент їхнього виникнення не можуть бути зараховані безпосередньо до певного виду робіт (об'єкт) або до собівартості певного виду виробів чи продукції, якщо ідеться про декілька видів.

Облік витрат і продукції виробничих майстерень

Виробничі (навчальні) майстерні при бюджетних установах є їхніми структурними підрозділами, що виконують функції трудової підготовки та терапії контингенту майбутніх фахівців. Продукція, яка виготовляється виробничими майстернями, використовується самими бюджетних установами, а також за певних умов може реалізуватися.

За побудовою облік витрат і продукції виробничих майстерень близький до обліку в промисловості. У Плані рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ для витрат і продукції виробничих майстерень передбачено наступні рахунки:

241 "Вироби виробничих (навчальних) майстерень";

721 "Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень";

821 "Витрати виробничих (навчальних) майстерень";

826 "Видатки до розподілу".

Об'єктами обліку витрат є центри їхього виникнення (дільниці відділи). Об'єктом калькулювання виступає партія однорідних виробів, а калькуляційною одиницею – одиниця продукції або виріб.

Аналітичний облік витрат провадять за видами виробів (партіями) і за статтями витрат.

Облік витрат на науково-дослідницькі роботи

Особливості наукового виробництва впливають на методику й організацію обліку витрат на науково-дослідницькі роботи (НДР). До них належать:

1) невизначеність, імовірний характер отриманого результату – відсутність прямого зв'язку між витратами ресурсів і результатами. Однакові витрати можуть призвести до зовсім різних результатів. Можливе отримання негативного результату;

2) творчий характер праці – роль особистого чинника, непередбачуваність творчих досліджень;

3) нематеріальність, інформаційний характер продукції – відчужуваність, складність вимірювання результату діяльності, що ускладнює оцінювання як роботи, так і працівника. Уявлення щодо нематеріальності наукової продукції не суперечить тому, що ця інформація передбачає наявність матеріального носія і не втрачає своєї інформаційної сутності;

4) неповторність – науковий пошук завжди спрямований на отримання нових результатів. На відміну від матеріального виробництва, де кожна одиниця продукції здебільшого повторює попередню, а дотримання стандартів є обов'язковим, у науці не може створюватися результат, уже отриманий раніше;

5) циклічність – кожна НДР є разовим процесом. Цикл може бути достатньо тривалим, що зумовлює часовий розрив між витратами ресурсів і отриманням результатів. Упродовж циклу продукція здебільшого не може видаватися й використовуватися частинами;

6) у науці частка живої праці набагато більша, ніж у більшості галузей матеріального виробництва. Це відбивається на питомій вазі заробітної плати;

7) предметами праці є об'єкти дослідження і вже нагромаджені знання, які зазнають впливу так само, як і в матеріальному виробництві, але в науковому виробництві вони виступають не як сировина для подальшого перетворення на матеріальний продукт, а як джерело інформації про результати впливу на нього.

Ці та інші особливості наукового виробництва є базовими під час побудови обліку витрат на НДР за договорами з замовниками.

Витрати, включені до собівартості НДР, групують за видами витрат (елементами, статтями), темами, календарними періодами, місцем виконання НДР (відділами, секторами). Основними статтями витрат, за якими здійснюють планування, облік і калькулювання собівартості НДР, є:

1) витрати на оплату праці;

2) нарахування на заробітну, плату;

3) матеріали;

4) паливо й опалення для науково-виробничих цілей;

5) витрати на наукові відрядження;

6) спецобладнання для наукових (експериментальних) робіт;

7) витрати на оплату робіт сторонніх організацій;

8) інші прямі витрати;

9) накладні витрати.

Має особливості й порядок списання витрат на оплату праці за відповідними темами пропорційно кількості людино-днів, відпрацьованих співробітниками за темами. Устаткування, яке надійшло, до моменту передавання його в наукові підрозділи обліковуються на складі. Якщо спеціальне обладнання за умовами договору (або письмової згоди замовника) не передається замовникові, то після завершення теми воно інвентаризується, оцінюється за ціною можливого використання й оприбутковується у складі оборотних активів чи запасів. При цьому на вартість оприбуткованого спецустаткування витрати на виконання НДР не зменшуються.

Мають певні особливості також склад накладних витрат і порядок їх списання за окремими темами. Облік витрат на виробництво в наукових установах організовується на базі позамовного методу. Об'єктом обліку витрат і калькулювання виступає науково-дослідницька тема (замовлення, експедиція), яка виконується за договором із замовником.

Аналітичний облік витрат на НДР за договорами з замовниками провадиться у картках обліку фактичних витрат на проведення НДР на базі встановлених статей калькуляції.

Розрахунки з замовниками за НДР можуть здійснюватися поетапно та за цілком завершені роботи, що відображається в системі бухгалтерських рахунків.

Контрольні запитання

1. Що зараховують до витрат виробничих (навчальних) майстерень?

2. Які рахунки передбачено Планом рахунків бухгалтерського обліку бюдже-

тних установ для витрат і продукції виробничих майстерень?

3. Що становить об'єкти обліку витрат виробничих майстерень?

4. Особливості наукового виробництва.

5. Які виділяють основні статті витрат, за якими здійснюють планування,

облік і калькулювання собівартості науково-дослідницьких робіт?