double arrow

ТЕМА 7. ОБЛІК ЗАПАСІВ

7.1.Склад, призначення, оцінка, матеріальних запасів (цінностей) та організація обліку убюджетних установах.

7.2.Порядок документального оформлення надходження та видачі матеріалів, продуктів харчування, їх облік

7.3.Синтетичний та аналітичний облік матеріальних запасів у бухгалтерії. Облік запасів на складах та його зв'язок із обліком у бухгалтерії.

Склад, класифікація й оцінювання запасів

Запаси – це оборотні активи в матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або знаходяться у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.

Основним документом, що визначає порядок обліку запасів, є інструкція з обліку запасів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 р. № 125 (далі – Інструкція №125). Цією Інструкцією визначено, що термін очікуваної експлуатації запасів установи встановлюється органом виконавчої влади згідно з відомчою порядкованістю або самостійно установою в момент придбання запасів, якщо такі нормативні документи відсутні.

Класифікація запасів є важливою умовою організації їхього обліку. За призначенням запаси поділяються на виробничі запаси, тварини на вирощуванні і відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали і продукти харчування, готова продукція, продукція підсобних (навчальних) сільських господарств. Ця класифікація відповідає найменуванням рахунків другого классу "Запаси".

У бухгалтерському обліку придбані запаси зараховуються на баланс бюджетної організації за первинною вартістю, яка поділяється на:

1) первинну – вартість придбання, отримання, виготовлення запасів;

2) справедливу – первинна вартість запасів, отриманих установою безоплатно;

3) відновну – змінена первинна вартість після проведення переоцінки. Переоцінка може бути ініційована або директована "зверху" або "знизу" за розпорядженням керівника установи. Підставою для такого розпорядження може бути моральне старіння запасів або значне відхилення їхньої балансової вартості від балансової вартості аналогічних запасів, придбаних пізніше.

У бюджетними організаціях існують певні особливості формування первинної вартості запасів, які полягають в наступному: Інструкцією № 125 визначено, що до збільшення первинної вартості запасів не належать:

1) витрати, пов'язані з наймом транспорту для перевезення запасів.

2) суми ПДВ, сплачені при придбанні запасів. Залежно від джерела придбання, указані суми зараховують:

– на витрати установи за відповідними кодами економічної класифікації витрат

– до складу податкового кредиту – при придбанні запасів за рахунок засобів спеціального фонду. При цьому суми ПДВ, сплачені при придбанні запасів, можуть бути зараховані бюджетною організацією до складу податкового кредиту тільки в разі реєстрації організації як платника ПДВ. Якщо ж вона не є платником ПДВ, то ці суми зараховують на витрати за відповідними кодами економічної класифікації витрат.

Відповідно до Інструкції № 125 випуск запасів у обіг, виробництво, продаж або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або за методом середньозваженої. Далі розглянемо кожен з цих методів.

При застосуванні методу списання запасів за балансовою вартістю запаси списуються за вартістю, відображеною в балансі. Сутність цього методу полягає в тому, що вартість запасів, які вибувають, визначається окремо за кожною одиницею запасів. Такий метод доцільно застосовувати при невеликій кількості видобуваємих запасів, коли легко можна відстежити, за якою вартістю запаси, які вибувають, були зараховані на баланс. При цьому в установі має бути організований індивідуальний облік за кожним видом запасів.

Метод середньозваженої собівартості застосовується за наявності в установі великої кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами.

Застосування цього методу списання запасів вимагає визначення середньозваженої собівартості за кожним видом запасів. При цьому розрахування середньозваженої собівартості запасів здійснюється періодично або при кожному отриманні партії запасів.

Розрахунок середньозваженої собівартості одиниці запасів можна подати у вигляді формули:

Ср. с/с-ть = (Сз.н. + Сз.пост.) / (Зн. + Зпост.),

де Ср.с/с-ть – середньозважена собівартість одиниці певного виду запасів, грн;

Сз.н – вартість залишку запасів на початок звітного місяця, грн;

Сз.пост. – вартість запасів, що надійшли у звітному місяці, грн;

Зн. – кількість одиниць певного виду запасів на початок місяця, од.;

Зпост. – кількість одиниць запасів цього виду, що надійшли у звітному місяці, од.

Для оцінки вибуття запасів в установі може застосовуватися один із вищезазначених методів оцінки. При цьому вибір методу оцінки організація визначає самостійно, проте для всіх одиниць запасів, що мають однакове значення, може застосовуватися тільки один з указаних методів.

Облік запасів на складах і в бухгалтерії

В установах запаси враховуються за місцем їхнього відповідального зберігання і в бухгалтерії. Складський облік запасів і його зв'язок із обліком у бухгалтерії здійснюють у реєстрах (книзі чи картках складського обліку запасів, книзі чи картках кількісно-сумового обліку). Видача запасів зі складу бюджетної установи здійснюється на підставі документів установленої форми, які затверджуються керівником установи. Для оформлення видачі запасів застосовуються документи, форми яких затверджені наказом Державного казначейства України від 28.12.2000 р. № 130.

Типові форми вказаних регістрів, затверджені наказом Державного казначейства України від 18.12.2000 р. № 130 й Інструкцією № 125, призначені для аналітичного обліку запасів, придбаних за рахунок засобів спеціального фонду, але їхній облік провадиться окремо від запасів, придбаних за рахунок засобів загального фонду.

У бюджетних організаціях запаси можуть поступати внаслідок:

– придбання за плату;

– безкоштовного отримання;

– виготовлення власними силами.

Найбільш поширені варіанти надходження запасів унаслідок придбання за плату та безкоштовного отримання.

У бухгалтерському обліку придбані запаси зараховуються на баланс бюджетної організації за первинною вартістю.

Одним із джерел надходження запасів для бюджетними організацій є добродійна допомога, безкоштовно надані іншими організаціями товарноматеріальні цінності.

Під час надходження запасів, отриманих як гуманітарна допомога, бюджетним організаціям необхідно враховувати вимоги наступних документів:

Запаси, отримані бюджетною організацією безкоштовно, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої мають включатися працівник бухгалтерії та представник вищої організації. Прийому цінностей проводиться шляхом перерахунку, зважування у присутності матеріально відповідальної особи.

При прийняті матеріальної цінності комісія складає акт прийому, у якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їхні аналоги.

Згідно з вимогами Інструкції № 125 первинною вартістю запасів, отриманих бюджетною організацією безоплатно, є їхня справедлива вартість, яка і має вказуватися в акті про прийом.

Облік запасів, отриманих як гуманітарна допомога в бухгалтерії й у матеріально відповідальних осіб, провадиться в загальному порядку, проте окремо від запасів, придбаних установою за рахунок засобів загального фонду або спеціального фонду кошторису доходів і витрат.

Дані про матеріальні цінності, отримані бюджетною організацією як гуманітарна допомога, наводяться в наступних формах фінансової звітності:

1) місячна – № 4-2мд "Звіт про надходження і використання засобів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ" або № 4-2мм "Звіт про надходження і використання засобів;

2) квартальна – №4-2кд "Звіт про надходження і використання засобів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ" або №4-2км "Звіт Про надходження і використання засобів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ";

3) річна – № 6 "Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування".

Крім зазначених форм звітності, бюджетні організації мають відбити дані про безкоштовно отримане майно (запаси) у Звіті про використання засобів неприбутковими організаціями. Матеріальні цінності зі складу бюджетної організації можуть відпускатися на господарські потреби, для переробки, на сторону.

Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

До складу малоцінних і швидкозношуваних предметів бюджетних установ належать предмети, термін корисної експлуатації яких складає менше одного року. Згідно з Інструкцією № 125 у складі малоцінних і швидкозношуваних предметів виділяють наступні групи: знаряддя праці, троси для сплаву; спеціальні інструменти і спеціальні пристосування для серійного й масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень; предмети виробничого призначення; господарський інвентар (предмети конторського і господарського призначення, предмети протипожежного призначення); сценічно-постановочні засоби вартістю до 5000 гривень за одиницю; інші предмети, термін корисної експлуатації яких, як очікується, не перевищить одного року.

Для обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів Планом рахунків передбачений рахунок 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети", до якого відкриваються наступні субрахунки:

221 "Малоцінні і швидкозношувані предмети, які знаходяться на складі і в експлуатації";

222 "Малоцінні і швидкозношувані предмети спеціального призначення".

Інструкцією № 125 також передбачено, що для відображення господарських операцій до цих субрахунків установи можуть відкривати додаткові рахунки третього, четвертого порядків.

Субрахунок 222 застосовується установами для обліку предметів, які мають специфічне й обмежене застосування в окремих сферах і короткий термін експлуатації.

У бухгалтерському обліку вартість придбаних МШП відображається за первинною вартістю. Вартість придбаних МШП відбивається за дебетом субрахунку 221 "МШП на складі" в кореспонденції з кредитом субрахунків:

1) 361 "Розрахунки в порядку планових платежів" – при придбанні МШП в порядку планових платежів;

2) 362 "Розрахунки з підзвітними особами" – при придбанні МШП підзвітними особами;

3) 364 "Розрахунки з іншими дебіторами" – під час вступу заздалегідь сплачених МШП;

4) 675 "Розрахунки з іншими кредиторами" – під час надходження МШП, оплата за які буде перерахована пізніше.

При придбанні малоцінних предметів, облік яких провадиться на рахунку 22, бюджетні установи створюють фонд в малоцінних і швидкозношуваних предметах, облік якого провадиться на субрахунку 411 "Фонд в малоцінних і швидкозношуваних предметах".

На вартість МШП, що надійшли одночасно, робиться запис за кредитом субрахунку 411 і дебетом субрахунків 801,802,811,813, при цьому ці записи відображаються без урахування сум ПДВ, сплачених при їхньому придбанні.

Залежно від джерела придбання суми ПДВ зараховують:

1) до витрат установи при придбанні МШП за рахунок засобів загального фонду кошторису;

2) до складу податкового кредиту – при придбанні МШП за рахунок засобів спеціального фонду. При цьому суми ПДВ, сплачені при придбанні МШП, бюджетна організація зараховує до податкового кредиту тільки в тому випадку, якщо вона зареєстрована як платник ПДВ.

Якщо ж організація не є платником ПДВ, то такі суми зараховуються до витрат установи за кодом економічної класифікації витрат "Предмети, матеріали, устаткування і інвентар".

У бюджетних організаціях існують особливості відображення операцій з передачі малоцінних предметів в експлуатацію. Згідно з Інструкцією № 125 при передачі в експлуатацію МШП вартістю до 10 грн (2500 грн.)за одиницю (комплект) включно, такі предмети виключаються зі складу запасів установи (тобто списуються з рахунку 22), і їхня вартість іде на зменшення фонду в малоцінних і швидкозношуваних предметах.

У бухгалтерському обліку передача в експлуатацію таких предметів відображається записом за дебетом субрахунку 411 "Фонд в малоцінних і швидкозношуваних предметах" і кредитом субрахунку 221/1 "МШП на складі".

Щодо МШП вартістю до 2500 грн, матеріальна відповідальна особа на складі здійснює оперативний облік у Книзі складського обліку запасів за найменуванням і кількістю. Записи у книзі проводять на підставі прибуткововидаткових документів. Після кожного запису в книзі визначають залишки запасів. Працівники бухгалтерії періодично (не рідше одного разу на квартал) перевіряють порядок ведення і здійснення записів у цій книзі, про що роблять відповідні позначки.

У бухгалтерському обліку передача в експлуатацію таких предметів відображається записом за дебетом субрахунку 221/2 "МШП в експлуатації" і кре-

дитом субрахунку 221/1 "МШП на складі".

Порядок списання об'єктів державної власності затверджено ПКМУ № 1314 від 08.11.2007 р.

Списання МШП проводиться за певної їхньої зношеності на підставі акту списання. В актах списання зазначаються дані, що характеризують запаси, найменування, опис, термін перебування в експлуатації, кількість, сума. Акт складається комісією у двох екземплярах і затверджується керівником підприємства.

У бухгалтерському обліку списання МШП, що стали непридатними для подальшої експлуатації, відображається записом за дебетом субрахунку 411 "Фонд у МШП" і кредитом субрахунку 221/2 "МШП в експлуатації".

Контрольні запитання

1. Класифікація й оцінка запасів у бюджетних установах.

2. За якою вартістю в бухгалтерському обліку зараховуються на баланс придбані запаси?

3. Найбільш поширені варіанти надходження запасів.

4. Облік запасів на складі установи.

5. Характеристика МШП і особливості їхнього обліку.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: