Речення, яке містить у собі одну граматичну основу, називається простим: Сотні солов’їв щебетали на кущах молодого поросту (П.Мирний).
Речення, у якому граматична основа складається з підмета і присудка, тобто має обидва головні члени, називається двоскладним: Ніч була довга і невідома попереду (О.Гончар).
Граматична основа при цьому може складатися з однорідних підметів чи присудків: Сонце вже сховалось за вершечки, пускало крізь листя тоненькі рожеві стріли (Гр. Тютюнник).
Речення, яке складається лише з головних членів, називається непоширеним: Прийшла весна. Цвітуть сади.
Речення, що, крім головних, має і другорядні члени, називається поширеним: Прийшла запашна весна. Рясно цвітуть яблуневі сади.
Члени речення поділяють на головні і другорядні. Головні становлять його граматичну основу і виражають предикативність речення. Другорядні поділяються на означення, додатки і обставини.