2015-06-28
492
Відповідальність за порушення валютного законодавства – це юридична відповідальність, що полягає у застосуванні до правопорушника передбачених санкціями норм валютного законодавства заходів державного примусу, які виражаються у формі покарання організаційного або майнового характеру. ]] Застосування заходів відповідальності пов'язане з владним державним примусом, оскільки санкції за порушення норм валютного законодавства застосовують органи валютного контролю, що входять до структури державних органів.
Суб'єктами валютних правопорушень можуть бути як резиденти, так і нерезиденти. Деякі заходи застосовують лише до юридичних осіб.
Об'єктом валютних правопорушень може бути порядок здійснення валютних, розрахункових операцій, які загалом можуть впливати на стійкість національної валюти й економічну безпеку держави. Зокрема, згідно зі ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», об'єктом валютного правопорушення є незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави. За вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до Декрету та інших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, притягують до адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України.
|
|
|
До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовують такі заходи відповідальності (фінансові санкції):
1. Здійснення банками або іншими фінустановами та національним оператором поштового зв'язку (НОПЗ) операцій з валютними цінностями без одержання генеральної ліцензії НБУ тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, з виключенням або без виключення банку з Державного реєстру банків. 2. Здійснення резидентами і нерезидентами операцій з валютними цінностями, що потребують одержання індивідуальної ліцензії НБУ без одержання такої ліцензії тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, за винятком: 1) вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами-резидентами іноземної валюти на суму, що визначається НБУ; 2) вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами-резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах; 3) платежів в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя; 4) платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій; 5) вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності; 6) платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів та інших міжнародних договорів; 7) відкриття фізичними особами-резидентами рахунків в іноземній валюті на час їх перебування за кордоном; 8) відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками за межами України; 9) відкриття в закордонних банках рахунків в іноземній валюті дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, а також некомерційними філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном. 3. Торгівля іноземною валютою банками, іншими фінустановами та НОПЗ без одержання ліцензії НБУ та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених НБУ, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, з виключенням або без виключення банку з Державного реєстру банків. 4. Невиконання уповноваженими банками зобов'язань щодо купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань резидентів, тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25% від суми (вартості) іноземної валюти, що була зафіксована у дорученні резидента.5. Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінустановами та НОПЗ функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25 % від суми (вартості) валютних операцій, здійснених резидентами та нерезидентами через ці установи з порушенням законодавства. ]] Розмір штрафу визначається з різниці між сумою проведеної валютної операції та сумою, що є нормативно визначеною, якщо згідно із законодавством дозволено проводити окремі валютні операції у встановлених сумах. 6. Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінустановами та НОПЗ функцій агента валютного контролю в частині інформування відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій, тягне за собою таку відповідальність: 1) порушення порядку інформування – накладення штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) порушення строків інформування, яке не перевищує 10 днів, – накладення штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний день порушення; 3) порушення строків інформування, яке становить від 11 до 30 днів, – накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 4) порушення строків інформування, яке становить понад 30 днів, – накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми (вартості) валютної операції, про яку уповноважений банк згідно зі встановленим порядком зобов'язаний був поінформувати відповідний державний орган, але не менше 60 і не більше 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому у разі притягнення уповноваженого банку до відповідальності за невиконання функцій агента валютного контролю розмір одного штрафу не може перевищувати одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу. 7. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку тягне за собою накладення штрафу на резидента в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися під час розрахунків.8. Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: 1) порушення строків декларування – накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних НМДГ за кожний звітний період; 2) порушення порядку декларування – накладення штрафу в розмірі 20 НМДГ. ]] Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України. 9. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої НБУ звітності про валютні операції тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 10. Одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації в НБУ договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за запозиченими в них кредитами, позиками в іноземній валюті, за винятком тих випадків, за яких законодавство України дозволяє здійснення таких операцій без реєстрації договорів, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній 1 % від суми одержаного кредиту чи позики в іноземній валюті, з подальшою обов'язковою реєстрацією зазначених договорів. Уповноважені працівники НБУ в разі виявлення порушень валютного законодавства з боку банків, інших фінустанов або НОПЗ складають протокол за формою, запровадженою НБУ, який вручається керівникові (посадовій особі, яка виконує його обов'язки) банку, іншої фінансової установи або НОПЗ чи їх відокремленого структурного підрозділу, що перевірявся. За кожним випадком порушення складається окремий протокол, до якого можуть додаватись інші документи, які свідчать про факти порушень. Уповноважені працівники НБУ після складання протоколу зобов'язані запропонувати особі, якій вручено цей протокол, надати пояснення за кожним фактом порушення. Підставою для застосування НБУ і його територіальними управліннями вказаних санкцій можуть бути: 1) матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками центрального апарату та теруправлінь НБУ, державних органів валютного контролю, контрольних і правоохоронних органів, які не належать до органів валютного контролю; 2) інші матеріали, які свідчать про факти порушення банками, іншими фінустановами або НОПЗ валютного законодавства і щодо яких здійснюється перевірка цих фактів. У разі виявлення державними органами валютного контролю та державними контрольними і правоохоронними органами порушення банками, іншими фінансовими установами або національним оператором поштового зв'язку валютного законодавства складається акт чи довідка про перевірку, які разом з копіями документів, що підтверджують факт порушення, надсилаються до територіальних управлінь НБУ за місцем проведення зазначених перевірок. Матеріали про порушення валютного законодавства залежно від суми штрафу розглядають та приймають рішення про застосування санкцій: - до 10,0 тис. доларів США – начальники територіальних управлінь НБУ. - до 50 тис. доларів США – директор Департаменту контролю, методології та ліцензування валютних операцій НБУ; - до 100 тис. доларів США – Голова НБУ та уповноважена ним посадова особа Національного банку Санкції у вигляді позбавлення ліцензії, виключення з Державного реєстру банків, застосування штрафу, що перевищує суму (вартість), еквівалентну 100 тис. доларів США, перераховану у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим НБУ на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства, застосовуються виключно на підставі постанови Правління Національного банку.У разі прийняття рішення про застосування санкцій виноситься постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства. У разі несплати порушником штрафу у визначений строк він підлягає стягненню в судовому порядку. Позовна заява про стягнення суми штрафу подається до суду за місцезнаходженням порушника протягом строку, встановленого законодавством України.[1] Валютна інтервенція – це пряме втручання центрального банку в операції на валютному ринку з метою регулювання курсу національної валюти через операції з купівлі-продажу іноземних валют. Головними цілями проведення валютних інтервенцій є: - підтримання на певному рівні курсу національної грошової одиниці з тим, щоб не допустити її знецінення або необґрунтованого зміцнення; - стабілізація кон'юнктури на валютному ринку країни, тобто врівноваження попиту і пропозиції на іноземну валюту; - підтримання курсу національної валюти на штучно заниженому рівні для стимулювання збільшення обсягів експорту і підтримання конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Валютні інтервенції можуть проводитися також і для стимулювання експортних операцій. Задля цього перед центральним банком як мета валютної політики може ставитися завдання забезпечити штучне заниження курсу національної валюти. Завдяки цьому експортери в обмін на виручену ними іноземну валюту отримують більше коштів у національній валюті та збільшують власну норму прибутку або ж, підтримуючи цю норму на незмінному рівні, забезпечують реалізацію своїх товарів за кордоном за нижчими цінами, підвищуючи свою конкурентоспроможність. Залежно від впливу на динаміку внутрішніх економічних процесів валютні інтервенції центрального банку поділяються на стерилізовані та нестерилізовані. Стерилізованими називаються валютні інтервенції, за яких зміна іноземних активів центрального банку компенсується відповідною зміною його внутрішніх активів. Наприклад, для того щоб уникнути внаслідок продажу національної валюти на валютному ринку країни надмірного непередбачуваного зростання грошової маси, а отже і сплеску інфляції, центральному банку потрібно здійснити зворотну операцію з внутрішніми активами, у ролі яких можуть бути державні цінні папери. У цьому разі необхідно реалізувати на ринку на відповідну суму державні цінні папери, з тим щоб вилучити надлишкову грошову масу. Нестерилізованими називаються валютні інтервенції, за яких зміна валютних резервів центрального банку веде до зміни грошової маси в країні.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
