Внутрішня система і зовнішнє оточення страхового ринку

Страховий ринок складає єдність двох систем – внутрішньої системи і зовнішнього оточення.

До внутрішньої системи відносять:

· страхові продукти;

· система організації продажів страхових полісів і формування попиту;

· гнучка система тарифів;

· власна інфраструктура страховика.

· матеріальні, фінансові і людські ресурси страхової компанії.

Зовнішнє оточення ринку – це система взаємодіючих сил, що оточує внутрішню систему ринку і впливає на неї.

Зовнішнє оточення складається з факторів, якими можна управляти і які не підлягають управлінню.

До першої групи входять:

· ринковий попит;

· конкуренція;

· ноу-хау страхових послуг;

· інфраструктура (система посередників, які здійснюють роботу, спрямовану на обслуговування продавців і покупців страхових послуг).

До факторів, які не підлягають управлінню в системі зовнішнього оточення ринку відносяться:

· державно-політичне оточення;

· соціально-етичне оточення;

· кон'юнктура світового страхового ринку.

Державний контроль і регулювання страхового ринку

Відповідно до Закону України «Про страхування» державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюється уповноваженим органом виконавчої власті по справам нагляду за страховою діяльністю і його органами на місцях, що діють відповідно до положення, затвердженим КМ України.

Державний нагляд здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, попередження неплатоспроможності страховиків і захисту інтересів страхувальників.

Функції уповноваженого органу по справам нагляду за страховою діяльністю:

1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків);

2) видача ліцензій на проведення страхової діяльності;

3) контроль за платоспроможністю страховиків по виконанню їхніх страхових зобов'язань перед страхувальниками;

4) установлення правил формування, розміщення й обліку страхових резервів;

5) розробка нормативних документів з питань страхової діяльності;

6) узагальнення практики страхової діяльності, розробка і представлення у встановленому порядку пропозицій по розвитку й удосконалюванню законодавства України про страхову діяльність.

7) участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності.