Конституційно-правовий статус народного депутата України

Народний депутат України - обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України та уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати пов­новаження, що дає можливість брати участь у законотворчій діяль­ності та здійсненні інших функцій Верховної Ради України.

Правовий статус народного депутата України встановлюється положеннями Конституції України (статті 78-81), Законом України «Про статус народного депутата України» в редакції Закону, від 22 березня 2001р., Регламентом Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. та іншими актами. У них закріплюються принци­пи статусу народного депутата України, строк його повноважень, права та обов'язки, гарантії депутатської діяльності.

Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі.

При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.

Держава гарантує народному депутату забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень.

Звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення повноважень народного депутата.

Принципами статусу народного депутата України є: вільний депутатський мандат;здійснення повноважень народним депутатом на постійній основі;несумісність депутатського мандата з іншими видами діяль­ності;рівноправність депутатів;депутатська недоторканність і депутатський індемнітет.

Строк повноважень народного депутата України - 5 років (ч. 1 ст. 76 Конституції України).

Повноваження народного депутата України починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України від моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом.

Проблема вільного та імперативного депутатського мандата в практиці КСУ.