Парламент і парламентаризм - невід'ємний атрибут демократичної і правової держави, показник розвитку громадянського суспільства. Парламент (від лат. «parlare» - говорити) - «загальнонаціональна представницька установа держави, що здійснює законодавчі функції; виборний вищий законодавчий орган» [6, с. 464]. Парламентаризм - це система взаємодії суспільства і держави, в якій почесне місце належить парламенту. Ці два поняття тісно пов'язані між собою і взаємозумовлені, але не тотожні. Парламент може функціонувати і без парламентаризму, про що свідчить історичний досвід. Але парламентаризму поза парламентом бути не може. Наявність парламентаризму в тій чи іншій країні зумовлюється і визначається саме наявністю сильного, конструктивного, дієвого, авторитетного парламенту, який наділений традиційними прерогативами і повнокровно реалізує їх у своїй практичній діяльності. Це забезпечує провідне місце загальнонаціонального представницького органу в механізмі державного керівництва країною. Водночас парламентаризм - це не лише парламент, це цілісна система державного управління. Тому, наголошуючи на ролі парламенту як центрального елементу цієї системи, не потрібно забувати про те, що розвиток парламентаризму в Україні та державах Центральної і Східної Європи залежить не лише від парламентів, а й від інших державних органів. Це справа також і суспільства загалом.
|
|
Парламентаризм тією чи іншою мірою приналежний кожній сучасній державі. Проте міра парламентаризму найбільшим чином залежить від форми державного правління тієї чи іншої держави. Парламентаризм як принцип має значно більше поширення в країнах із парламентською формою правління, ніж в країнах зі змішаною чи президентською формами. Водночас, якщо взяти до уваги, що однією з важливих характеристик парламентаризму є принцип відповідальності уряду перед парламентом, то і в умовах як парламентсько - президентської, так і президентсько - парламентської республіки (наприклад, сучасної Франції) парламентаризм зберігається в достатньо великому обсязі