Дії страхув-ка при настанні страх події

При настанні страх події страхув-к повідомляє страх-ка усно або письмово в термін, обумовлений договором страх-ня. Одержавши повідомлення або заяву страх-к складає акт про подію, в якому вказ-ся хар-ка страх випадку, пошкоджені або знищ-ні об'єкти, затрати по рятув-ню або ¯ збитків, компетентні органи, які були після страх події, місце і дату настання події, а також свідки та їх адреси. Часто для доведення факту страх події необх-но одержати док-ти: довідку ДАІ, довідку від пожеж-ї охорони, довідки від МВД, довідки лікув-них закладів, ін компетентних органів.

У разі настання страхового випадку страхувальник повинен в обумовлений строк оповістити страхову компанію про випадок. Страхувальником складається заява у письмовій формі про страховий випадок.

Страхова організація повинна надіслати свого експерта (аварійного комісара) на місце події. Експерт страховика складає аварійний сертифікат (страховий акт). Крім зазначених документів, стравик має право вимагати від страхувальника медичні довідки, довідки з банку, пожежних органів, міліції.

Виплата проводиться страховиком в обумовлений термін (10 днів після надання всіх документів) і за кожен прострочений день страхова компанія несе майнову відповідальність. Після виплати відшкодування до страховика переходять всі права щодо застрахованого об’єкта (принцип регресу).

Якщо є спірні питання про факт, розмір або строк виплати, то страхувальник має право звернутися до суду.

Страховик має право відмовити у виплаті відшкодування, якщо мале місце:

6. Навмисні дії стр-ника або особи, на користь якої укладено договір с-ня, спрямовані на настання с. випадку.

7. Вчинення стр-ником навмисного злочину, що призвів до с. випадку.

8. Подання стр-ником свідомо неправдивих відомостей про об`єкт с-ня.

9. Отримання стр-ником повного відшк-ня збитків за майновим с-ням від особи, винної у їх заподіянні.

Несвоєчасне повідомлення стр-ником про настання с. випадку без поважної причини, або створення перешкод стр-вику у визначенні обставин, хар-ру та розміру збитків.

26. Дії страховика щодо розслідування характеру і розмірів збитківКоли угода закінчується виплатою, то з одного боку, стр-вик повинен швидко реагувати на заяву стр-ника про настання с. події, але з іншого боку мех-м врегулювання претензій повинен виключати необгрунтовані виплати і запобігати шахрайству, як запланованому, так і спровокованому.

Подання заяви про настання с. випадку входить до обов`язків стр-ника. Заява – це той док-т, який дає поштовх діям СКо, пов`язаних із врегулюванням збитків, яких зазнає стр-ник.

СКо посилає спеціаліста на місце події для складання с. акту, в якому зазначається: дата с. події, зміст с. події, обсяг ушкоджень, вжиті стр-ником заходи щодо запобігання розповсюдження наслідків с. події, перелік майна, що знищено або ушкоджене. На підставі с. акту СКо вирішує питання щодо сплати с. відшк-ня.

При вирішенні питання про сплату відшкодування с-овик має переконатись: Чи настав на момент с. події строк дії договору стр-ня і відп-ті стр-вика;

1. Чи відповідає зазначеному в полісі місцю (місце стр-ня) місце нанесення збитків;

2. Чи є застр-ними об`єкти, що постраждали;

3. Необхідно зібрати додаткову інформацію щодо осіб, зацікавленим у с-ні цих об`єктів і отриманні відшк-ня за збитками;

4. Визначити, беручи до уваги картину збитків, попередню вартість заподіяної шкоди, скласти на цій основі с. акт;

5. Встан-ти чи існує особа, винна в заподіяних збитках;

6. Перевірити отримання стр-ником або його персоналом, членами його сім`ї дотр-ня правил безпеки щодо застр-го об`єкту

7. Перевірити дотримання стр-ником вимог щодо неприпустимості переміни картини збитків, а також вимог стосовно своєчасності подання док-тів, пов`язаних зі збитками, в органи міліції, ДАІ, пожежної безпеки, і т. ін.

8. Перевірити своєчасність подання заяви стр-вику;

9. Визначити непошкоджені об`єкти і виключити їх зі списку об`єктів, що постраждали;

10. Визначити на базі попередніх пунктів, чи повинна СКо відшкодовувати збиток, і в яких саме обсягах.

На розмір сплати відшк-ня впливає с-ма забезпечення, а також наявність франшизи.

Сама процедура задоволення претензій стр-ника щодо виплати с. відшк-ня залежить від виду стр-ня, від розміру і обсягу с. покриття, від розміру збитків і від того, чи є це с-ня індивідуальним або комерційним.

Невеликі за розміром збитки не потребують складної с-ми задоволення претензій стр-ника, і це можуть робити навіть с. посередники. Для них може бути встановлений граничний розмір виплат і сам процес виплат здійснюється досить швидко. А управління більшістю претензій на великі суми здійснює, як правило, спеціальний відділ СКо. Ця робота може бути досить клопітною, тому залучають експертів.

Порядок виплати відшкод-ня проводиться згідно з договором с-ня, або законодавством, на підставі заяви стр-ника (його представника) або 3-х осіб, визначених у договорі с-ня, і с. акту (аварійного сертифікату), який склад-ся стр-виком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, визначеній стр-виком.

Розмір с. виплати практично завжди знах. у межах с. суми за договором с-ня. С. сума визначає ліміт відповідальності страховика перед страхувальником.

Зазвичай у договорі (полісі) заздалегідь обумовлюються шляхи вирішення суперечок, що можуть виникнути. Останньою інстанцією є суд або арбітраж, і його рішення є остаточним.

Стр-вик має право відмовити у виплаті стр-нику.

Підставами відмови є:

10. Навмисні дії стр-ника або особи, на користь якої укладено договір с-ня, спрямовані на настання с. випадку.

11. Вчинення стр-ником навмисного злочину, що призвів до с. випадку.

12. Подання стр-ником свідомо неправдивих відомостей про об`єкт с-ня.

13. Отримання стр-ником повного відшк-ня збитків за майновим с-ням від особи, винної у їх заподіянні.

14. Несвоєчасне повідомлення стр-ником про настання с. випадку без поважної причини, або створення перешкод стр-вику у визначенні обставин, хар-ру та розміру збитків.

Рішення про відмову у виплаті приймаються стр-виком у терміни, передбачені у правилах с-ня, і повідомл-ся стр-нику в обов`язково письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.

При повному виконанні зобов`язань щодо виплати, тобто у повному обсязі с. суми, договір с-ня вважається вичерпаним, його дія припиняється..До стр-вика, який сплатив с. відшк-ня за договором майнового с-ня в межах його фактичних витрат на покриття збитків, переходить право вимоги, яке стр-ник або ін. особа, що одержала с. відшк-ня, має до особи, винної у заподіяному збитку. Це право вимоги наз. правом регресної вимоги (регресу) або суброгацією.

27.Аварійний комісар: поняття, ф-ції. Визначення розміру збитку при виникненні страх випадку здійснюють аварійні комісари і експерти. Аварійний комісар – фіз особа, що спеціалізується на визначенні розмірів збитків, що наступили в результаті страх подій. Цей повноважений експерт страх-ка проводить розслідування обставин події, що заявлена клієнтом як страх випадок, визначаючи її відповідність умовам страх-ня, оцінює й узгоджує з клієнтом розміри збитку, вживає заходи до його зменш-ня, оформлює і подає відповідний висновок (аварійний сертифікат). При потребі аварійний комісар може залучатись до вивчення ризику на стадії розробки умов договору С. Найпоширеніші вони у автострах-ні. У морському страх-ні – сюрвейєр. Вони повинні мати сертифікат встановленої форми. Діяльність ав ком заключається в встановленні причин, характеру і розміру збитків страхувальника. Така діяльність наз розслідуванням страхового випадку. Це документальне оформлення страхового випадку та підготовка матеріалу для розгляду заяви стр-льника про страхову виплату (претензії). Кожна страх компанія повинна мати свою мережу авар комісарів, вони підвищують її репутацію та запобігають невиправдано високому страховому відшкодув. Страх комп заключає договір з аварійно-коміс компанією (сюрвейерською комп), або обмінюється письмами з нею. Список авар коміс часто розміщується на зворотній стороні страх поліса. Обов’язки ав ком: -огляд пошкодж. майна; -розслідування обставин настання страх випадку; -прийняття заходів щодо списання та зменш збитків; -визначити чи є даний випадок страховим; -оцінка збитку; -забезпечити можливість страх комп подати позов. При настанні страх випадку ст-льник повинен звернутися до авар ком, а при його відсутності – у страх комп. Ав ком повинен зробити огляд пошкодженого майна, відгородити його, сфотографувати, підготув первинні документи тощо. Також ав ком повинен оцінити збиток (різниця між ринков варт і варт в непошкодженому стані). В кінці своєї роботи ав ком складає страховий акт. Послуги ав ком оплачує зазвичай страх комп

28.Страх акт: зміст, порядок складення.Це док-т, що складається за наслідками огляду застрахованого об’єкта, який постраждав від страх випадку. Стр акт складається аварійним комісаром на місці де стався страх випадок. Авар комісар (сюрвейєр) – повноважний експерт страховика, який проводить розслідування обставин події, що заявлена клієнтом як страх випадок, визначаючи її відповідність умовам страх, оцінює й узгоджує з клієнтом розмір збитку, вживає заходів до його зменш, оформлює і подає відповідний висновок.Зазвичай страх акт має встановлену страховою компанією форму. У страх акті зазначається місце страх випадку, застраховане майно, особи, чи випадки що призвели до пошкодження майна розмір завданого збитку та багато іншої важливої інформації. Страх акт є первинним документом. Його подає авар комісар до страхової компанії, яка приймає на його основі рішення про виплату страх від шкод

29.Порядок виплати страх відшкодув.При настанні страх випадку виплач застрах особі чи отримувачу. За договорами майн страх та страх відп-сті страховка випла­чується ст-льнику чи отримувачу у вигляді страх відшкод (СВ). При настанні страх випадку внаслідок заподіяння шкоди особі ст-льника або застрах, страх виплата за договором особистого страх здійсн с-льнику, застрахов або отримувачу (наприклад, у разі смерті застрахов або с-льника, якщо він також був застрах і за договором особ страхування) у вигляді страх суми або її частини (страх забезпеч). Обсяг відшкод не може перевищ розміру прямої шкоди, завданої застрах майну с-льника або 3 особи при страховому випадку, якщо договором страхування не передбачена виплата страх відшк у певній сумі. Тоді, коли страхова сума нижче страх вартості майна, розмір страх відшк скороч пропорційно відношенню стр суми до страх вартості майна, якщо договором страх не пе­редбачене інше. Якщо є декілька страх договорів на суму, що перевищує страх вартість майна, то страх відшк не може перевищ страх вартості цього майна. При цьому кожний із страховиків виплачує страх відшкод у розмірі, що пропорційний відношенню стра­хової суми за укладеним з ним дог страх до за­г страхової суми за всіма укладеними цим с-льником договорами страх. У дого­ворі добров особистого страхув страх сума вста­новл с-льником за згодою із страховиком. Випла­та за договором особистого страхування здійснюється с-льнику або 3 особі незалежно від сум, що належать їм за інш договорами страх, а також за соц стра­х, соц забезпеч й у порядку відшкодуван­ня шкоди. Якщо страховик виплатив страх відшк. В розмірі страх суми то його зобов’яз перед с-льником вваж вичерпаними і договір втрачає чинність.

30. Сис-ми страх забезпеч-ня та їх сутність. Розмір відшкодування залежить від системи СЗ, передбаченої конкретним договором страх-ня. Використовують такі системи СЗ: 1. пропорційна система передбачає виплату відшкодування в тій самій пропорції щодо реального збитку, в якій страх. сума за договором перебуває відносно дійсної вартості застрахованого майна. 2. система першого ризику передбачає повне відшкодування збитків, завданих застрахованому майну, але в межах страх. суми за договором. 3. система граничного відшкодування використовується в таких видах майнового страх-ня, де страховик має компенсувати збитки страхувальника, які обчислено як різницю між заздалегідь обумовленою границею і фактичним рівнем доходів. Ця система поширюється на страх-ня врожаю, втрат від простоїв у вир-ві тощо.

31. Особисте страх-ня: зміст, значення.ОС пов’язане з життям, здоров’ям, працездатністю та додат. пенсією страхувальника або застрахованої особи. ОС провадиться на випадок смерті страхувальника (застрахованого), тимчасової або постійної втрати ним працездатності (втрати здоров’я), дожиття страхувальника (застрахованого) до кінця строку дії договору страх-ня або до визначеної в договорі події. Особисте страх-ня включає 3 підгалузі: страх-ня від нещасних випадків, мед. страх-ня, страх-ня життя. Страх-ня від нещасних випадків об’єднує короткострокові види ОС. Виплати здійснюються у разі смерті застрахованого, постійної втрати ним здоров’я, тимчасової непрацездатності. Необхідна умова – перелічені події повинні бути наслідком нещасного випадку. Страхувальником може бути юр. і фіз. особа, а застрахованим лише фіз. особа. Страх-ня провадиться як у добровільній, так і обов’язковій формах. Мед. страх-ня об’єднує короткострокові і довгострокові види ОС. До довгострокових відносяться договори на безперервне страх-ня здоров’я, але їх не можне віднести до підгалузі страх-ня життя, бо вони не передбачають повернення страхувальнику внесених ним коштів по закінченню строку дії договору. Не можна також віднести до підгалузі страх-ня від нещасних випадків короткострокові види мед. страх-ня (страх-ня здоров”я на випадок хвороби), бо в них відсутній нещасний випадок, який характеризується раптовістю. Виплати здійснюються безпосередньо страхувальнику (застрахованому),або у вигляді оплати мед. установі вартості лікування застрахованого. Страхувальником може бути юр. і фіз. особа. Може проводиться у добровільній і у обов’язковій формах. Страх-ня життя передбачає одноразову або розстрочену виплату страх. суми, якщо настане одна з таких подій: дожиття застрахованого до закінчення строку дії договору страх-ня, смерть застрахованого з будь-якої причини в період дії договору страх-ня, досягнення застрахованим певного віку: пенсійного (пенсійне страх-ня), або віку, визначеного договором (варіант “дожиття”). Договори страх-ня життя – довгострокові. Часткових виплат страх. суми (як у страх-ні від нещасних випадків, мед. страх-ні) не передбачається, сума виплачується повністю. На відміну від страх-ня від нещасних випадків, мед. страх-ня страхувальником може бути лише фіз. особа (крім пенсійного страх-ня). Страх-ня життя проводиться тільки в добровільній формі.