Глава 47. Стаття 266. Методи визначення митної вартості товарів, які

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ,

ЯКІ ІМПОРТУЮТЬСЯ В УКРАЇНУ, ТА ПОРЯДОК ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Стаття 266. Методи визначення митної вартості товарів, які

імпортуються в Україну

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в

Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість

операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною

договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1

згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться

процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою

обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості

відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких

консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін

наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо

її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які

імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього

Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані

ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні

не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271,

або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу

вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна

вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування

попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена

вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на

розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених

методів, митна вартість визначається за резервним методом

відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Стаття 267. Метод визначення митної вартості за ціною

договору щодо товарів, які імпортуються

(вартість операції)

Митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які

імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично

сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на

експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до

частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або

підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були

здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних

товарів на користь продавця та/або на користь продавця через

третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі

можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу

грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків

(вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була

фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни

оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь

продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною

митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або

підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі

об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються

обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично

сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються

подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була

фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних

за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання

послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном

для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються

єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та

робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів

та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано

покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у

зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних

товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично

сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів,

комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних

товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів,

використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних

товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну,

художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами

України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних

товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних

товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано

як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не

включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає

сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються

патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати

на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не

повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає

сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого

перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на

митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на

користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до

аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію

України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку

оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту,

порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично

сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких

інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної

вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови

виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті

за оцінювані товари, які документально підтверджено та які

піддаються обчисленню:

а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне

обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення

імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або

обладнання;

б) витрати на транспортування після ввезення;

в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в

Україні.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо

товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в

разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на

використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами

державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути

перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні

будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення

вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого

перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не

надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може

бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень

частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами

або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не

вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати,

що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний

орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому

можливість для відповіді та доказу відсутності впливу

взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично

сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу

декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між

собою тільки в разі, якщо:

1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств один

у одного;

2) вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншій

діяльності, яку не заборонено законодавством;

3) вони є роботодавцем і найманим працівником;

4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює

або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право

голосу, або акцій обох з них;

5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого;

6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою

особою;

7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю

особу;

8) вони є членами однієї сім'ї.

Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним

дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не

називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо

вони підпадають хоча б під один з критеріїв частини п'ятої цієї

статті.

При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції

береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних

товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість

є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених

операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або

майже в той же час:

1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям

ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в

Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних)

товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних)

товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.

У разі застосування вимог частини сьомої цієї статті належним

чином враховується наявна у митного органу та подана декларантом

інформація щодо різниці в комерційних умовах продажу, кількісних

показниках, елементах і витратах, зазначених у частині другій цієї

статті, та витратах, які звичайно понесені продавцем при продажу,

коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені

продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між

собою.

Визначення вартості операцій, зазначених у пунктах 1-3

частини сьомої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта

і тільки з метою порівняння. Вартість цих операцій не може

використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними

товарами.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними,

піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Стаття 268. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бутивизначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митнувартість береться вартість операції з ідентичними товарами, якіпродаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експортуяких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або ємаксимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості заоснову береться вартість операції з ідентичними товарами здотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому підідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками зоцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна походження; 4) виробник. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою длявідмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такітовари відповідають вимогам частини другої цієї статті. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу длявизначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезеноприблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що йоцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартістьоперації з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншійкількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх цінакоригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно відтого, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація,що використовується при здійсненні коригування, повинна бутидокументально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартістьоперації, здійснюється коригування для врахування значної різниців таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповіднимиідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способахтранспортування. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляєтьсябільше, ніж одна вартість операції з ідентичними товарами, длявизначення митної вартості оцінюваних товарів використовуєтьсянайменша така вартість. Стаття 269. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бутивизначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, замитну вартість береться вартість операції з подібними(аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і часекспорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або ємаксимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і неє однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики іскладаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однаковіфункції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаютьсякомерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними),враховуються такі ознаки: 1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; 2) країна походження; 3) виробник. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться заоснову для визначення митної вартості товарів, якщо ці товариввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційнихумовах, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовуєтьсявартість операції з подібними (аналогічними) товарами, якіпродавалися в Україну в іншій кількості та/або на іншихкомерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуваннямзазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це дозбільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовуєтьсяпри здійсненні коригування, повинна бути документальнопідтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартістьоперації, здійснюється коригування для врахування значної різниціу таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповіднимиподібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею увідстанях і способах транспортування. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляєтьсябільше, ніж одна вартість операції з подібними (аналогічними)товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товаріввикористовується найменша така вартість. Стаття 270. Застереження щодо умов застосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів Товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними)оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари,які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншоюособою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних,ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою -виробником товарів, які оцінюються. Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними)оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи,художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також іншіаналогічні роботи виконано в Україні. Стаття 271. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості У разі якщо митна вартість імпортних товарів не може бутивизначена відповідно до положень статей 267-270 цього Кодексу, їхмитна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті наоснові віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогудекларанта порядок застосування цієї статті та статті 272 можебути зворотним. У разі якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні)товари продаються (відчужуються) на митній території України унезмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цимметодом за основу береться ціна одиниці товару, за якою найбільшапартія оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) імпортнихтоварів продається на території України покупцю, що не єпов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, максимальнонаближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умовивирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: 1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплаченіабо підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, якіробляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат узв'язку з продажем на митній території України товарів того жкласу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, якіпідпадають під групу або спектр товарів, що виробляютьсяконкретною галуззю чи сектором промисловості та включаютьідентичні або подібні (аналогічні) товари. Поняття "товари того жкласу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що йоцінювані товари, а також товари, ввезені з інших країн. Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі танепрямі витрати, пов'язані із збутом зазначених товарів, повиннабратися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахуванняцієї суми визначається на основі інформації, поданої декларантом,якщо тільки цифри декларанта не є несумісними з даними, одержанимипри продажу в Україні ввезених (імпортних) товарів того ж класуабо виду. Якщо дані декларанта несумісні з такими даними, сума дляобчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншійвідповідній інформації, а не тій, що надана декларантом. При визначенні комісійних або звичайних прибутків тазагальних витрат віднесення товарів до "товарів того ж класу абовиду" повинно здійснюватися в кожному конкретному випадку зпосиланням на відповідні обставини; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження,вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних зтакими операціями витрат; 3) сум ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та іншихобов'язкових платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку зввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів. У разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні(аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час,максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів вУкраїну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціниодиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чиподібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні вкількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такоготовару, в тому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільшранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але дозакінчення 90 днів після їх ввезення. У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних чиподібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вониперебували на момент ввезення в Україну, на вимогу декларантамитна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиницітовару, за якою зазначені товари продаються в Україні післяподальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, непов'язаним з особами, в яких вони купують такі товари. При цьомуробляться відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою(переробкою), та вирахування, передбачені пунктами 1-3частини другої цієї статті. Вирахування вартості, доданої подальшою обробкою(переробкою), повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними,підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належатьдо вартості такої роботи. За основу для обчислень берутьсяприйняті промислові формули, рецепти, методи будівництва та іншагалузева практика. Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються вразі, якщо: 1) у результаті подальшої обробки ввезені товари втрачаютьсвою ідентичність, крім випадків, коли, незважаючи на втратуідентичності ввезених товарів, величина вартості, доданої обробкоюможе бути точно визначена; 2) ввезені товари зберігають свою ідентичність, алестановлять настільки незначний відсоток продажу їх в Україні, щовикористання цього методу оцінювання буде невиправданим. Можливість застосування положень частини четвертої цієїстатті визначається в кожному конкретному випадку залежно відконкретних обставин. Стаття 272. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Для визначення митної вартості товарів на основі додаваннявартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробникомтоварів, які оцінюються, або від його імені інформація про їхвартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником привиробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватисяна комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахункисумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку,які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яказвичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду,що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країніекспорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезеннятоварів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження,розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування доаеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територіюУкраїни, витрат на страхування цих товарів та інших витрат,пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну. Посадова особа митного органу не може вимагати абопримушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати длявивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунка чиінших записів для цілей визначення обчисленої вартості.Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митноївартості згідно з положеннями цієї статті, може бути перевірена вкраїні - виробникові товарів органами влади України за згодоювиробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни -виробника товарів та за відсутності заперечень проти такоїперевірки. Стаття 273. Резервний метод У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначенашляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товаріввизначається з використанням способів, які не суперечать законамУкраїни і є сумісними з відповідними принципами і положеннямиГенеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті,повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній заметодами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартостівідповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванніцих методів. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно зположеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринкуУкраїни; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої здвох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість,визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товаріввідповідно до положень статті 272 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера дотретіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогудекларанта, митний орган зобов'язаний письмово поінформувати йогопро митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті,та про використаний при цьому метод.(Глава 47 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2285-IV(2285-15) від 23.12.2004, N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005;в редакції Закону N 3269-IV (3269-15) від 22.12.2005) Глава 48 МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ, ЩО ВИВОЗЯТЬСЯ (ЕКСПОРТУЮТЬСЯ) З УКРАЇНИ Стаття 274. Визначення митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються) з України Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) зУкраїни на підставі договору купівлі-продажу або міни,визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або якапідлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордонуУкраїни. До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються),також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше донеї включені: а) на навантаження, вивантаження, перевантаження,транспортування та страхування до пункту перетинання митногокордону України; б) комісійні та брокерські винагороди; в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів праваінтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічноздійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються. Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) зУкраїни на підставі договору, відмінного від договорівкупівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни,підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими,бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості провартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат натранспортування та страхування товарів до пункту перетинаннямитного кордону України. У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення(експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін,ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо)митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх зУкраїни визначається з урахуванням положень, що визначають порядокзастосування зазначених обмежень.(Стаття 274 в редакції Закону N 3269-IV (3269-15) від22.12.2005) Стаття 275. Декларування митної вартості У разі вивезення (експорту) товарів, на які встановленовивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита,митна вартість декларується шляхом подання декларації митноївартості. Основою для визначення митної вартості товарів є ціна угоди,яку фактично сплачено чи яка підлягає сплаті за ці товари, якщо нанеї не вплинули такі фактори: 1) обмеження щодо прав продавця (експортера) на товари, щооцінюються, за винятком: а) обмежень, встановлених законами; б) обмежень, що істотно не впливають на ціну товарів; 2) залежність продажу (відчуження) та ціни угоди віддотримання умов, вплив яких неможливо врахувати; 3) відомості, використані декларантом для визначення митноївартості товарів, не підтверджені документально або не є кількісновираженими та достовірними; 4) учасники угоди (експортер та імпортер) є взаємозалежнимиособами, за винятком випадків, коли їх взаємозалежність невплинула на ціну угоди, що повинно бути доведено декларантом. Прицьому особи вважаються взаємозалежними, якщо має місце хоча б одназ таких умов: а) один з учасників угоди - фізична особа чи посадова особаодного з підприємств - учасників угоди є одночасно посадовоюособою іншого підприємства - учасника угоди; б) учасники угоди є співвласниками підприємства; в) учасники угоди пов'язані трудовими відносинами; г) один з учасників угоди володіє вкладом (паєм) чи акціями зправом голосу в статутному капіталі іншого учасника угоди, якістановлять не менше п'яти відсотків статутного капіталу; ґ) обидва учасники угоди перебувають під прямим чи непрямимконтролем третьої особи; д) учасники угоди спільно, прямо чи непрямо контролюють третюособу; е) один з учасників угоди прямо чи непрямо контролює іншогоучасника угоди; є) учасники угоди - фізичні особи чи посадові особипідприємств - учасників угоди є родичами. Розділ XII КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ Глава 49 КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ ТА КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ КРАЇНИ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ. СЕРТИФІКАТИ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ Стаття 276. Мета визначення країни походження товару Країна походження товару визначається з метою застосуваннятарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару намитну територію України та вивезення товару з цієї території, атакож забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньоїторгівлі. Стаття 277. Визначення країни походження товару Визначення країни походження товару здійснюється на основіпринципів міжнародної практики. Порядок визначення країнипоходження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України напідставі положень цього Кодексу. Країною походження товару вважається країна, в якій товар бувповністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно докритеріїв, встановлених цим Кодексом. При цьому під країною походження товару можуть розумітисягрупа країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо єнеобхідність їх виділення з метою визначення походження товару. Стаття 278. Товари, повністю вироблені у країні Товарами, повністю виробленими у країні, вважаються: 1) корисні копалини, видобуті на її території або в їїтериторіальних водах, або на її континентальному шельфі і вморських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цихнадр; 2) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території; 3) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні; 4) продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні; 5) продукція мисливського, рибальського та морськогопромислів; 6) продукція морського промислу, видобута та/або вироблена уСвітовому океані суднами цієї країни; (Пункт 6 статті 278 вредакції Закону N 3269-IV (3269-15) від 22.12.2005) 7) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничихта інших операцій, здійснених у країні; 8) продукція високих технологій, одержана у відкритомукосмосі на космічних кораблях, що належать цій країні чиорендуються нею; 9) товари, вироблені у цій країні виключно з продукції,зазначеної у пунктах 1-8 цієї статті. Стаття 279. Критерій достатньої переробки товару У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більшекраїн, походження товару визначається згідно з критеріємдостатньої переробки, а саме: країною походження товару вважаєтьсякраїна, в якій було здійснено повне виготовлення товару абоостанні операції з його переробки, достатні для того, щоб товародержав основні характерні риси. Критеріями достатньої переробки є: 1) правило, яке потребує в результаті переробки товару зміникласифікаційного коду товару за Українським класифікатором товарівзовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) (2371а-14, 2371б-14,2371в-14, 2371г-14) на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків; 2) правило адвалерної частки, яке полягає у зміні вартостітовару в результаті його переробки, коли відсоткова часткавартості використаних матеріалів або доданої вартості досягаєфіксованої частки у вартості кінцевого товару; 3) виконання виробничих і технологічних операцій, які можутьне вести в результаті переробки товару до зміни його коду абовартості згідно з правилом адвалерної частки, але з дотриманнямпевних умов вважаються достатніми для визнання товару походженняміз тієї країни, де такі операції мали місце. Такі критерії достатньої переробки, як правило адвалерноїчастки та виконання виробничих і технологічних операцій,встановлюються та застосовуються для конкретних товарів абоконкретної країни (країн) у порядку, що визначається КабінетомМіністрів України. Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни(країн) такі критерії достатньої переробки, як правило адвалерноїчастки та виконання виробничих і технологічних операцій невстановлено, то застосовується правило, згідно з яким товарвважається підданим достатній переробці, якщо в результаті йогопереробки змінено класифікаційний код товару за Українськимкласифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД)(2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) на рівні будь-якого зперших чотирьох знаків. У разі застосування правила адвалерної частки вартістьтовару, одержаного в результаті переробки в цій країні,визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартістьскладових цього товару, що походять з інших країн, визначається заїх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено,- за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.(Стаття 279 в редакції Закону N 3269-IV (3269-15) від22.12.2005) Стаття 280. Додаткові положення щодо визначення критерію достатньої переробки товару Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньоїпереробки: 1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарівпід час зберігання чи транспортування; 2) операції щодо підготовки товарів до продажу татранспортування (роздрібнення партії, формування відправлень,сортування, перепакування); 3) прості складальні операції - операції, які здійснюютьсяшляхом складання виробів за допомогою простого кріпильногоматеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання або монтажуготових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовленняскладних виробів шляхом зварювання), а також інші операції(регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідніу процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарівнезалежно від кількості та складності таких операцій; 4) змішування товарів (компонентів) без надання одержанійпродукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихіднихскладових; 5) комбінація двох чи більшої кількості зазначених вищеоперацій; 6) забій тварин.(Стаття 280 в редакції Закону N 3269-IV (3269-15) від22.12.2005) Стаття 281. Визначення країни походження товарів, якщо товари поставляються партіями Товари у розібраному чи незібраному вигляді, що поставляютьсякількома партіями, якщо за виробничими чи транспортними умоваминеможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках,коли партія товару роздрібнена на кілька партій в результатіпомилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта як єдинийтовар для цілей визначення країни походження товару. Умовою застосування цього правила є: 1) попереднє повідомлення митного органу про роздрібненняпартії розібраного чи незібраного товару на кілька партій іззазначенням причин такого роздрібнення, докладної специфікаціїкожної партії із зазначенням кодів товарів за Українськоюкласифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, вартості ікраїни походження товарів, що входять до кожної партії; 2) документальне підтвердження помилковості роздрібненнятовару на кілька партій; 3) поставка всіх партій товарів з однієї країни однимпостачальником; 4) ввезення всіх партій товарів через один і той же митнийорган (митний пост); 5) поставка всіх партій товарів у строк, що не перевищуєшести місяців від дати прийняття митної декларації чи закінченнястроку її подання стосовно першої партії. Стаття 282. Підтвердження походження товару Для підтвердження походження товару митний орган упередбачених законом випадках має право вимагати поданнясертифіката про походження такого товару. У разі вивезення товарів з митної території Українисертифікат про походження товару, в тих випадках, коли віннеобхідний і це відображено у національних правилах країниввезення чи передбачено міжнародними договорами України,укладеними в установленому законом порядку, видається органом,уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікатпро походження товару подається обов'язково: 1) на товари, що походять з країн, яким Україна надаєпреференції за Митним тарифом України (2097-12); 2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюєтьсякількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулюваннязовнішньоекономічної діяльності; 3) якщо це передбачено міжнародними договорами України,укладеними в установленому законом порядку, а також законодавствомУкраїни в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захиступрав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та іншихжиттєво важливих інтересів України; 4) у випадках, коли у документах, які подаються для митногооформлення, немає відомостей про походження товарів або у митногооргану є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірнівідомості про походження товарів. Стаття 283. Сертифікат про походження товару Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчитипро те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і маємістити: 1) письмову заяву експортера (постачальника чи виробника) прокраїну походження товару; (Пункт 1 частини першої статті 283 іззмінами, внесеними згідно із Законом N 3269-IV (3269-15) від22.12.2005) 2) письмове посвідчення компетентного органу країнививезення, який видав сертифікат, про те, що наведені усертифікаті відомості відповідають дійсності. Сертифікат про походження товару подається разом з митноюдекларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, щоподаються для митного оформлення. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завіренийдублікат. У разі виникнення сумнівів з приводу достовірностісертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючивідомості про країну походження товару, митний орган можезвернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентнихорганізацій країни, зазначеної як країна походження товару, зпроханням про надання додаткових відомостей. Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни,доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, неодержать належним чином оформлений сертифікат про походженнятовару або затребувані ними додаткові відомості. Стаття 284. Підстави для відмови у випуску товару Митний орган може відмовити у випуску товару з метою йогопереміщення через митний кордон України лише за наявностідостатніх підстав для висновку, що товар походить з країни, товариякої не підлягають випуску згідно із законами України таміжнародними договорами, укладеними в установленому закономпорядку. Неподання належним чином оформленого сертифіката чивідомостей про походження товару не є підставою для відмови умитному оформленні та випуску товару з метою його переміщеннячерез митний кордон України. Товари, походження яких достовірно не встановлено,випускаються митним органом за умови сплати мита за повнимиставками. До товарів може застосовуватися (відновлюватися) режимнайбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленогопосвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з датиздійснення митного оформлення. (Частина четверта статті 284 іззмінами, внесеними згідно із Законом N 3269-IV (3269-15) від22.12.2005) Стаття 285. Деякі особливості визначення країни походження товару Для цілей визначення країни походження товару не враховуєтьсяпоходження енергії, машин та інструментів, що використовуються дляйого виробництва або переробки. Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані вмашинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаютьсятакими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої,агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажуразом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами аботранспортними засобами і відповідності їх комплектації такількості звичайно використовуваним атрибутам, запасним частинам іприладдям. Країна походження упаковки, в якій товар ввозиться на митнутериторію України, вважається тією ж, що і країна самого товару,крім випадків, коли національне законодавство країни ввезенняпередбачає її окреме декларування для тарифних цілей. У цихвипадках країна походження упаковки визначається окремо від країнипоходження товару. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товарирежиму найбільшого сприяння або преференційного режимувизначаються на підставі положень цього Кодексу, законів України,а також міжнародних договорів, укладених в установленому закономпорядку. Особливості визначення країни походження товару, що ввозитьсяз територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих натериторії України, встановлюються законом.(Стаття 285 в редакції Закону N 3269-IV (3269-15) від22.12.2005) Розділ XIII МИТНІ ПІЛЬГИ Глава 50 МИТНІ ПІЛЬГИ, ЩО НАДАЮТЬСЯ ПРЕДСТАВНИЦТВАМ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ПРЕДСТАВНИЦТВАМ ІНОЗЕМНИХ ФІРМ ТА ОФІЦІЙНИМ ОСОБАМ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ, А ТАКОЖ ДИПЛОМАТИЧНИМ ПРЕДСТАВНИЦТВАМ УКРАЇНИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ Стаття 286. Митні пільги для дипломатичних представництв іноземних держав Дипломатичні представництва іноземних держав на територіїУкраїни за умови дотримання встановленого цим Кодексом порядкупереміщення товарів через митний кордон України можуть ввозити намитну територію України та вивозити з її митної території товари,призначені для офіційного (службового) користування представництвіз звільненням від митного огляду та сплати податків і зборів, завинятком плати за митне оформлення таких товарів, якщо воноздійснюється поза місцями розташування митних органів або позаробочим часом, встановленим для митних органів. Стаття 287. Митні пільги для глави дипломатичного представництва іноземної держави та членів дипломатичного персоналу представництва Глава дипломатичного представництва іноземної держави тачлени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніхсімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не єгромадянами України та не проживають в Україні постійно, можутьввозити в Україну товари, призначені для особистого користування,включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з Українитовари, призначені для особистого користування, включаючи придбаніна митній території України, з дотриманням встановленого цимКодексом порядку їх переміщення через митний кордон України та іззвільненням від сплати податків і зборів, за винятком плати за їхмитне оформлення, якщо воно здійснюється поза місцями розташуваннямитних органів або поза робочим часом, встановленим для митнихорганів. Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземноїдержави, членів дипломатичного персоналу представництва, членівїхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митногоогляду, якщо немає достатніх підстав вважати, що він міститьтовари, не призначені для особистого користування, або товари,ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюєтьсякарантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повиненздійснюватися тільки в присутності названих у цій статті осіб абоїх уповноважених представників та за письмовим розпорядженнямкерівника чи заступника керівника відповідного митного органу. Намитному посту допускається також проведення огляду за письмовимрозпорядженням керівника поста або його заступника. Стаття 288. Митні пільги для співробітників адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави Співробітники адміністративно-технічного персоналудипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніхсімей, які проживають разом з ними, якщо ці співробітники та члениїхніх сімей не є громадянами України та не проживають в Україніпостійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені дляпочаткового облаштування, із звільненням від сплати податків ізборів, за винятком плати за їх митне оформлення, якщо воноздійснюється поза місцями розташування митних органів або позаробочим часом, встановленим для митних органів. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, ввозять вУкраїну та вивозять з України товари в порядку, встановленомустаттею 287 цього Кодексу. Стаття 289. Поширення митних пільг, що надаються членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, на співробітників адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу На основі спеціальної угоди з іноземною державою митніпільги, що надаються згідно з цим Кодексом членам дипломатичногоперсоналу представництва іноземної держави, можуть поширюватися наспівробітників адміністративно-технічного та обслуговуючогоперсоналу цього представництва, а також на членів їхніх сімей, якіне є громадянами України та не проживають в Україні постійно,виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави. Стаття 290. Надання митних пільг консульським установам іноземних держав та членам їх персоналу Консульським установам іноземних держав, консульськимпосадовим особам, включаючи главу консульської установи таконсульських службовців, а також членів їхніх сімей, надаютьсямитні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичнихпредставництв іноземних держав або відповідного персоналудипломатичного представництва. На основі спеціальної угоди з іноземною державою напрацівників обслуговуючого персоналу консульської установи, атакож на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та непроживають в Україні постійно, виходячи з принципу взаємностістосовно кожної окремої держави, можуть поширюватися митні пільги,що надаються згідно з цим Кодексом відповідному персоналудипломатичного представництва іноземної держави. Стаття 291. Переміщення дипломатичної пошти та консульської валізи іноземних держав через митний кордон України Дипломатична пошта та консульська валіза іноземних держав, щопереміщуються через митний кордон України, не підлягають нірозпечатуванню, ні затриманню. За наявності достатніх підставвважати, що консульська валіза містить товари, не зазначені вчастині третій цієї статті, митний орган може зажадатирозпечатання валізи уповноваженими особами цієї іноземної державиу присутності посадових осіб митного органу. У разі відмови відрозпечатання така валіза повертається до місця відправлення. Всі місця, що становлять дипломатичну пошту та консульськувалізу, повинні мати видимі зовнішні ознаки, що свідчать про їххарактер. Дипломатична пошта може містити виключно дипломатичнідокументи та товари, призначені для офіційного користування, аконсульська валіза - тільки офіційну кореспонденцію та документиабо товари, призначені виключно для офіційного користування. Стаття 292. Митні пільги для іноземних дипломатичних і консульських кур'єрів Іноземні дипломатичні та консульські кур'єри можуть ввозити вУкраїну та вивозити з України товари, призначені для їх особистогокористування, із звільненням на основі взаємності від митногоогляду та сплати податків і зборів, за винятком плати за їх митнеоформлення, якщо воно здійснюється поза місцями розташуваннямитних органів або поза робочим часом, встановленим для митнихорганів. Стаття 293. Митні пільги для представників та членів делегацій іноземних держав Представникам іноземних держав, членам парламентських таурядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегаційіноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнароднихпереговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншимиофіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цимКодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземнихдержав. Такі пільги надаються також членам сімей цих осіб, які їхсупроводжують. Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особампредставництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а такожособам, зазначеним у частині першій цієї статті, які прямують зтією ж метою транзитом через територію України, надаються митніпільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналуіноземних представництв. Стаття 294. Митні пільги для міжнародних організацій, представництв іноземних держав при них, а також для їх персоналу Митні пільги для міжнародних організацій та представництвіноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій іпредставництв та членів сімей персоналу визначаються відповіднимиміжнародними договорами України, укладеними в установленомузаконом порядку. Стаття 295. Надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні Кожна посадова особа, яка має пільги згідно із статтями287-290, 292-294 цього Кодексу, користується ними у разіпрямування в Україну для зайняття відповідної посади з моментуперетину митного кордону України, а у разі знаходження натериторії України - з того часу, коли ця посадова особа офіційноприступила до виконання своїх обов'язків. Члени сімей посадових осіб, зазначених у частині першій цієїстатті, якщо вони не є громадянами України та не проживають вУкраїні постійно, мають ті ж самі пільги, що й ці посадові особи. Стаття 296. Припинення надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні Після залишення посадовими особами представництв іноземнихдержав та міжнародних організацій митної території України наданняїм митних пільг, передбачених статтями 287-290, 292-294 цьогоКодексу, припиняється. Стаття 297. Декларування товарів представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні Товари, призначені для офіційного (службового) користуванняпредставництв іноземних держав та міжнародних організацій,підлягають декларуванню митним органам та пропускаються в Українув режимі імпорту.(Стаття 297 в редакції Закону N 1970-IV (1970-15) від01.07.2004) Стаття 298. Декларування товарів представництв іноземних фірм в Україні Товари, що не підлягають відчуженню на території України тапризначені для службового користування представництв іноземнихфірм, декларуються митним органам на строк до трьох років змоменту акредитації цих представництв під зобов'язання прозворотне вивезення. Питання щодо продовження строку тимчасового ввезення товарів,зазначених у частині першій цієї статті, вирішується митниморганом, в регіоні діяльності якого розташоване відповіднепредставництво іноземної фірми. Стаття 299. Декларування товарів, що належать посадовим особам представництв іноземних держав та представництв іноземних фірм в Україні Товари, призначені для особистого користування осіб, якімають митні пільги, декларуються митним органам за місцемакредитації чи перебування цих осіб та пропускаються в Україну врежимі імпорту.(Стаття 299 в редакції Закону N 1970-IV (1970-15) від01.07.2004) Стаття 300. Порядок переміщення через митний кордон України товарів дипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном Дипломатичні представництва України, що знаходяться закордоном, за умови дотримання ними встановленого порядкупереміщення товарів через митний кордон України можуть вивозити зУкраїни товари, призначені для офіційного (службового)користування представництва, із звільненням від сплати податків ізборів, за винятком плати за їх митне оформлення, якщо воноздійснюється поза місцями розташування митних органів або позаробочим часом, встановленим для митних органів. Стаття 301. Декларування товарів дипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном Товари, призначені для офіційного (службового) користуваннядипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном,підлягають декларуванню митним органам та пропускаються за межіУкраїни на весь строк акредитації представництва за кордоном. Глава 51 ТАРИФНІ ПІЛЬГИ (ТАРИФНІ ПРЕФЕРЕНЦІЇ) Стаття 302. Поняття тарифних пільг (тарифних преференцій) Тарифні пільги (тарифні преференції) - це пільги, щонадаються Україною у процесі реалізації її зовнішньоекономічноїполітики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодотоварів, які переміщуються через митний кордон України, якзвільнення від справляння мита, зниження ставок мита абовстановлення тарифних квот на ввезення товарів. Тарифні пільги (тарифні преференції) застосовуються виключнона основі податкового законодавства України, цього Кодексу,законів України, а також міжнародних договорів України, укладенихв установленому законом порядку. Розділ XIV МИТНА СТАТИСТИКА Глава 52 МИТНА СТАТИСТИКА Стаття 303. Завдання митної статистики Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади вгалузі митної справи забезпечує: 1) об'єктивний та достовірний облік даних про переміщеннятоварів через митний кордон України; збирання, формування,опрацювання, узагальнення, всебічний аналіз та зберіганнястатистичної інформації з питань митної справи та зовнішньоїторгівлі товарами; 2) подання статистичної, довідкової, аналітичної інформації зпитань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами органамдержавної влади в порядку, встановленому законом; 3) захист статистичної інформації, яка відповідно дозаконодавства України не підлягає розголошенню. Стаття 304. Система митної статистики Митна статистика є складовою частиною загальнодержавноїсистеми статистичного обліку і звітності. Статистична інформація, яка формується, узагальнюється іаналізується митними органами, використовується в інтересахзміцнення зовнішньоекономічних зв'язків, поліпшення тарифного танетарифного регулювання, подальшої інтеграції України узагальносвітову систему економічних відносин. Забороняється вимагати від митних органів статистичнуінформацію, не передбачену державною статистичною звітністю, цимКодексом та іншими законами України. Митна статистика складається з митної статистики зовнішньоїторгівлі і спеціальної митної статистики. Стаття 305. Митна статистика зовнішньої торгівлі Митна статистика зовнішньої торгівлі являє собою узагальненута відповідним чином систематизовану інформацію про переміщеннятоварів через митний кордон України. Митна статистика зовнішньої торгівлі формується,узагальнюється та аналізується спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади в галузі митної справи наоснові даних, які містяться у вантажних митних деклараціях. Дані митної статистики зовнішньої торгівлі в установленомузаконодавством порядку використовуються відповідними органамидержавної влади для здійснення контролю за надходженням податків,зборів та інших обов'язкових платежів до Державного бюджетуУкраїни, валютного контролю, аналізу стану зовнішньої торгівліУкраїни, її торговельного і платіжного балансів та економіки вцілому. Ведення митної статистики здійснюється за методологією, яказабезпечує порівнянність даних митної статистики зовнішньоїторгівлі України з даними державної статистики інших держав. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади вгалузі митної справи забезпечує регулярне публікування данихмитної статистики зовнішньої торгівлі. Стаття 306. Спеціальна митна статистика Для забезпечення завдань, покладених на митні органиВерховною Радою України, Президентом України, Кабінетом МіністрівУкраїни, митними органами формується, узагальнюється тааналізується спеціальна митна статистика. Порядок веденняспеціальної митної статистики визначається законодавством. Стаття 307. Документи та відомості, що використовуються для формування митної статистики Для формування митної статистики використовуються документита відомості, що подаються до митних органів юридичними тафізичними особами згідно з нормами цього Кодексу, якимивизначається порядок здійснення митного контролю та митногооформлення. Стаття 308. Використання інформації, що надається митним органам Статистична та інша інформація, надана митним органамвідповідно до цього Кодексу, інших законів України, а такожміжнародних договорів України, укладених в установленому закономпорядку, використовується виключно для митних цілей. Інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видівтоварів може надаватися лише органам, які ведуть державнустатистику, а інформація щодо експортно-імпортних операційконкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - тількиорганам досудового слідства у зв'язку з розслідуваннямкримінальних справ, а також на письмову вимогу державногоуповноваженого Антимонопольного комітету України, головитериторіального відділення Антимонопольного комітету України узв'язку із розслідуванням ними антиконкурентних узгоджених дій іззазначенням у ній підстав для її надання. (Частина друга статті308 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2596-IV (2596-15)від 31.05.2005) Інформація, яка становить державну, комерційну, банківськуабо іншу таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційнаінформація не підлягає розголошенню або використанню посадовимиособами митних органів для особистих цілей, не може надаватисяорганам державної влади та органам місцевого самоврядування, їхпосадовим та службовим особам, установам, організаціям,підприємствам та громадянам, за винятком випадків, передбаченихзаконом. Стаття 309. Використання митної статистики з питань зовнішньої торгівлі Статистична інформація з питань зовнішньої торгівлівикористовується для: 1) визначення стратегії, тактики та основних напряміврозвитку зовнішньоекономічної діяльності; 2) аналізу та прогнозування зовнішньоекономічної політики іситуації, що склалася чи складатиметься на світовому ринку; 3) проведення переговорів з торговельно-економічних питань; 4) застосування методів тарифного і нетарифного регулювання; 5) складання торговельного та платіжного балансів України,планування і проведення валютно-фінансової політики; 6) визначення ринків збуту товарів; 7) формування статистики зовнішньоекономічних зв'язківУкраїни. Стаття 310. Відомчі класифікатори Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади вгалузі митної справи здійснює розроблення, впровадження та веденнявідомчих класифікаторів з питань митної статистики, яківикористовуються у процесі оформлення митних декларацій. Порядок ведення класифікаторів, зазначених у частині першійцієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України абоуповноваженим ним органом. Класифікатори, зазначені у частині першій цієї статті,використовуються виключно для митних цілей. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади вгалузі митної справи інформує органи державної влади та суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності про зміни і доповнення, внесені докласифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті. РОЗДІЛ XV УКРАЇНСЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Глава 53 ВЕДЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Стаття 311. Структура та застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності Українська класифікація товарів зовнішньоекономічноїдіяльності (далі - УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованоїсистеми опису та кодування товарів (995_079). В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами,товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування іцифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису такодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовуєтьсясьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначеннятоварів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарноїпозиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шістьзнаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарноїпідкатегорії (десять знаків). Стаття 312. Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності Ведення УКТЗЕД передбачає: відстежування змін та доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД,пояснень та інших рішень по тлумаченню цієї основи, що приймаютьсяВсесвітньою митною організацією; деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введеннядодаткових одиниць виміру; розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпеченняоднакового тлумачення і застосування УКТЗЕД; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів вУКТЗЕД; поширення інформації про застосування УКТЗЕД; ведення та зберігання еталонного примірника УКТЗЕД (упаперовому та електронному вигляді); організацію роботи з видання і поширення УКТЗЕД та поясненьдо УКТЗЕД; здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД. Ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральнийорган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку,встановленому Кабінетом Міністрів України. Стаття 313. Класифікація товарів Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари докласифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митнихцілей є обов'язковими для підприємств і громадян. Стаття 314. Надання зразків товарів під час здійснення класифікації товарів З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їхвідповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органиможуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності тагромадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію натакі товари для проведення експертизи. Порядок надання зразків товарів та техніко-технологічноїдокументації на них, строки і порядок проведення експертизи, атакож порядок розпорядження зразками та документацією визначаютьсяКабінетом Міністрів України. Розділ XVI ВЕРИФІКАЦІЯ СЕРТИФІКАТІВ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ З УКРАЇНИ Глава 54 ВЕРИФІКАЦІЯ СЕРТИФІКАТІВ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ З УКРАЇНИ Стаття 315. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України Верифікація сертифікатів про походження товарів з Україниздійснюється митними органами у порядку, що встановлюєтьсяКабінетом Міністрів України. Органи, уповноважені видавати сертифікати про походженнятоварів з України, зобов'язані за запитом митних органів надаватиїм необхідну інформацію, пов'язану з видачею таких сертифікатів інеобхідну для здійснення верифікації сертифікатів про походженнятоварів з України. Стаття 316. Надання зразків товарів та документації при здійсненні верифікації сертифікатів про походження товарів з України З метою встановлення достовірності даних, зазначених усертифікаті про походження товарів з України, митні органи можутьзатребувати у підприємств - виробників товарів документацію,необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, атакож здійснювати безпосередньо на підприємствах перевіркувиробництва товарів та первинної документації, пов'язаної з такимвиробництвом. Порядок надання зразків товарів та документації, строки іпорядок проведення експертизи, а також порядок розпорядженнязразками товарів визначаються Кабінетом Міністрів України. Розділ XVII ЗАПОБІГАННЯ КОНТРАБАНДІ Глава 55 ЗАХОДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ КОНТРАБАНДІ Стаття 317. Контрольовані поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Відповідно до законів України митні органи з метою виявленняджерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів,психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь уцьому, разом з іншими державними органами (підрозділами), що маютьправо здійснювати оперативно-розшукову діяльність, можутьвикористовувати метод контрольованої поставки зазначених засобів,речовин і прекурсорів. Порядок проведення контрольованої поставки визначається цимКодексом і відповідним нормативно-правовим актом спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузімитної справи, Міністерства внутрішніх справ України, Службибезпеки України, спеціально уповноваженого центрального органувиконавчої влади у справах охорони державного кордону України,погодженим із Генеральною прокуратурою України та Міністерствомюстиції України. Стаття 318. Переміщення товарів під негласним контролем З метою виявлення та притягнення до відповідальності осіб,причетних до контрабандних операцій, а також з метою вилученнятоварів, що незаконно переміщуються через митний кордон України,таке переміщення товарів може здійснюватися під контролем іоперативним наглядом правоохоронних органів. Порядок проведення переміщення товарів під негласнимконтролем визначається цим Кодексом і відповіднимнормативно-правовим актом спеціально уповноваженого центральногооргану виконавчої влади у галузі митної справи, Міністерствавнутрішніх справ України, Державної податкової адміністраціїУкраїни, Служби безпеки України, спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади в справах охорони державногокордону України, погодженим з Генеральною прокуратурою України таМіністерством юстиції України. Розділ XVIII ПОРУШЕНН