Транспортні автошляхові катастрофи, структура санітарних втрат та організація роботи медичних формувань при даному виді катастрофи

За статистикою, автомобіль є самим небезпечним видом транспорту. Щороку у світі внаслідок усіх транспортних катастроф гине 300 тис. людей, кількість потерпілих сягає 8 млн., при цьому тільки в автомобільних катастрофах нараховується 170 тис. загиблих і біля 5 млн. постраждалих, причому з кожним роком ця цифра зростає Смертність внаслідок подій на дорогах на 1000 населення за географічними регіонами розподілилася так: Європа - 80 Америка - 60, Африка - 23, Азія - 21, Океанія - 43.

Розподіл кількості ДТП за часом скоєння набув характер закономірності і практично не змінюється вже багато років Найбільша кількість подій (близько половини) і потерпілих них людей припадає на липень-жовтень.

Боротьба з несприятливими наслідками ДТП може бути ефективною за умови широкого впровадження комплексу науково обґрунтованих заходів, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху.

Останніми роками на дорогах України щороку відбуваються десятки тисяч автомобільних аварій і катастроф, внаслідок яких зазнають поранень близько 50 тис. осіб, гине понад 9 тис Нині в Україні кожні 10 хв. стається ДТП, щодня в автокатастрофах гине до 30 людей, двоє з яких - діти, а 170 осіб отримують тяжкі травми і термічні опіки. Значна частина потерпілих гине від несвоєчасного надання ЕМД, хоча травми не завжди є смертельними.

Причини автошляхових пригод різноманітні. 70% їх виникає з вини водіїв (з них 30% у зв'язку з вживанням алкоголю), в 32% випадків - винні пішоходи. Максимальна кількість потерпілих при катастрофах автобусів ЛАЗ-697Е - 34 чоловіки, ПАЗ-972Т - 25, легкових автомобілів "Жигули", "Москвич", "Волга" - 5 чоловік, вантаж­них "ЗИЛ", "ГАЗ" - 2-3 чоловіки та ін.

Має рацію виділення окремо причин, які сприяють виникненню катастрофи автошляхового транспорту. Це:

· формування в країні нових соціально-економічних відносин супроводжується різким «вибуховим» ростом автомобільних парків міст. Це положення характерне, в першу чергу, для великих міст;

· вулично-дорожня мережа країни не відповідає фактичній інтенсивності транспортних потоків. Основні магістралі перевантажені в 2-3 рази;

· технічний стан місцевих доріг критичний;

· на стан аварійності значно впливає недосконалість транспортних засобів. Більшість автотранспортних засобів, що експлуатуються є модифікацією моделей випуску 20-річної давності, і не відповідають сучасним вимогам;

· актуальною є проблема підготовки водіїв: кожний третій кандидат в водії не володіє необхідними теоретичними знаннями і навиками управління автотранспортними засобами. Так, 43,5% від загальної кількості ДТП – це наїзди на пішоходів, 25,6% - зіткнення і 15,3% - перекидання автотранспортних засобів;

· в 70% випадків дорожньо-транспортні катастрофи відбуваються з вини водіїв, серед них від 30 до 70% - з причини вживання наркотиків або алкогольного сп’яніння;

· навмисне недотримання водієм правил дорожнього руху (насамперед - правил обгону, переїзду роздоріжжя);

· особисті індивідуально-психологічні якості водія;

· помилки водія (несвоєчасно прийняте вірне рішення в екстремальній ситуації);

· виникнення гіпоксії під час руху транспорту;

· раптове погіршання стану здоров'я водія;

· захоплення водієм швидкістю, що викликає своєрідну ейфорію. Прикладом може бути жахлива трагедія, що сталася в 1991 р. на трасі Москва-Воронеж-Ростов. Автомобіль «Жигулі», пішов на обгон, вдарився в колесо вантажівки ЗІЛ-133, котрий перевозив дві бочки з пальним і компресор. Втративши керування, ЗІЛ-133 виїхав на зустрічну смугу, в момент удару компресор, зірвавшись з місця, пробив одну з бочок і пальне спалахнуло. Вміст бочки, вихлюпнувся гігантським факелом назовні, і влетіло в салон автобуса «Ікарус», в якому було 70 пасажирів. Вогонь миттєво захопив автобус, і 56 чоловік, в тому числі 7 дітей, згоріли заживо. Ще троє померли пізніше від отриманих опіків.

· несправність автотранспорту.

Дані статистики свідчать, що найбільш вразливими учасниками дорожнього руху є діти та літні люди. Щорічно в ДТП гинуть і отримують травми до 27 тис. дітей і підлітків до 16 років. Крім того, все частіше підтверджується, що особливою групою ризику є молоді водії.

Як бачимо, більшість із цих умов пов'язана з людським фактором.

До специфічних уражаючих факторів автошляхових катастроф належать:

Ø виникнення сумаційного травмуючого ефекту (прямо пропорційно швидкості руху) при зіткненні з іншими транспортними засобами або штучною чи природною перепоною;

Ø ураження агресивними елементами об'єкта, з яким відбулося зіткнення, або факторами зовнішнього середовища (вода, болото і т.п.) і ін.

Дуже важливо, щоб водії та працівники ДАІ вміли надавати першу медичну допомогу. Міністерство охорони здоров’я України затвердило Програму обов’язкової медичної підготовки водіїв та кандидатів у водії транспортних засобів (наказ № 339 від 28.11.1997 р.).

На догоспітальному етапі в 5% випадків потерпілим надають допомогу медики, в 12% - на місце пригоди першими прибувають працівники ДАІ, а в інших випадках (83%) – водії та пасажири інших автомобілів. Бригада швидкої медичної допомоги, навіть в умовах міста, прибуває, в середньому, через 15-20 хвилин. Цей проміжок часу може стати трагічним для потерпілого. Раптовість та несподіваність ДТП викликає у непідготовлених водіїв страх і розгубленість.

Найнебезпечніше місце в легковому автомобілі знаходиться справа від водія, на ньому забороняється возити літніх людей і дітей до 12 років, якщо не має спеціального пристрою; найбільш безпечне – праве місце на задньому сидінні.

Найбільша небезпека, яка чекає будь-якого пасажира, - це сон в дорозі. Достатньо різкого гальмування – і голова, що не утримується розслабленими у сні м’язами, здійснює ривок, що може призвести до перелому шийних хребців, що часто закінчується смертю. На індивідуальному транспорті з метою безпеки ефективно використання підголовників і ременів безпеки, котрі зменшують ймовірність загибелі при лобовому зіткненні в 2-3 рази, а при перекиданні автомобіля – в 5 разів. Зіткнувшись з нерухомою перепоною навіть на швидкості 20 км/год., водій без ременів безпеки, скоріше всього, отримає травму, та ж ситуація при швидкості 50 км/год. по силі дії подібна стрибку обличчям донизу з четвертого поверху.

В залежності від типу зіткнення транспортних засобів спостерігають різний механізм травмування:

А. Лобове зіткнення:

І. Коліно вдаряється об приборну дошку, грудна клітка – об рульове колесо.

II. Голова вдаряється об вітрове скло, відбуваються розтяжіння або згинання шиї, нижня частина грудної клітки і верхня частина живота вдаряються об рульове колесо, можливе здавлювання.

Б. Заднє зіткнення:

І. Кидок вперед на рульове колесо та вітрове скло, потім назад з перерозтягуванням шиї.