Синкретика

Буквально – синкретика означає невіддільність, нероз´ємність. Саме ця властивість художнього образу – цілісність, невід´ємність його компонентів, виражальних засобів, за допомогою яких утворюється образ, є його принциповою якістю. Відсутність синкретичності образу, за якої сполучення виражальних засобів не є органічним, знищує єдність художнього образу, зменшує, або зводить нанівець його вплив на суб´єкта, який сприймає.

Однак у деяких сучасних дослідженнях телебачення зустрічається викривлене розуміння синкретичності як відсутності невід´ємних внутрішніх зв´язків, сплутуючи саме поняття з його рівнем. Коли говорять про те, що в телебаченні слово і зображення лише взаємно і органічно доповнюють одне одного, далеко не завжди створюючи цілісний художній образ, мова йде про низький рівень синкретичності. Саме так слід розуміти це поняття щодо телебачення. Воно синкретичне в художніх, образних формах осмислення дійсності і має дуже низький рівень синкретичності в документальних своїх формах, які насамперед є аналізом дійсності, а не її образним синтезом.

Ще одне значення синкретики щодо теорії мистецтв – первинна єдність усіх родів мистецтва – драми, комедії, трагедії, епосу, лірики, які з часом набули власної форми і змісту.

Синтез художній

Органічне поєднання різноманітних виражальних засобів мистецтва в процесі створення цілісних художніх образів, мистецьких творів.

Сінергічність

Односпрямованість (цілеспрямованість) дії окремих компонентів системи, яка підсилює функціонування всієї системи. У системі екранних мистецтв під цим терміном можна розуміти провідну роль одного з компонентів художнього образу: у кіно – зображення, на телебаченні – слово.