Костюм

Мізансцена – термін насамперед театральний і означає взаємне розташування дійових осіб між собою та відповідно до середовища, у якому відбувається дія.

Тобто, будь-яке взаємне положення виконавців стосовно одне одного та декорації, інтер´єру чи натури є мізансценою і покликане створити таку фізичну ситуацію, яка б дозволила їм спілкуватися між собою органічно і не створювала проблем для освітлення і зйомки. Однак головне завдання, яке постає перед режисером, не стільки в цьому, скільки в тому, щоб розкрити через фізичну взаємодію персонажів їх суттєві психологічні стосунки, дати змогу в динаміці спілкування розкрити певні психологічні й емоційні стани. Це начебто німий текст, німа підказка режисера щодо подій в кадрі. Побудова мізансцени, яка виступає як засіб побудови кожного кадру, є, власне, пластичним виразом взаємозв´язків між елементами дії. Саме тому пластика є зовнішнім виразом мізансцени і в цій якості є зовнішнім виглядом тієї частини інформаційного, публіцистичного, художнього образу, яка втілена в зображенні. Зокрема, пластика мізансцени є поєднанням пластичних дії акторів і пластики їх взаємного розташування стосовно один одного та навколишнього середовища. Однак пластика зображення передає не тільки змістовну дію, але й інформаційно-естетичнийї складник, матеріальну фактуру реальних об´єктів екранного зображення – природних, побутових тощо. І остаточне отримання пластичного образу екранних подій можливе тільки в поєднанні пластики об´єктивних елементів реальності (пейзаж, реальні об´єкти суспільного життя, архітектура, обличчя тощо) з пластикою суб´єктивно-творчих елементів, створених фантазією митців на основі єдності естетичного, змістовного, емоційного, громадянського світобачення авторів екранних образів.