Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті

Розрахунки в іноземній валюті за зовнішньоекономічними договорами піддаються не лише договірному, а й публічно-правовому регулюванню з метою забезпечення стабільності валютно-фінансової системи України, основним актом якого є Закон України від 23 вересня 1994 р. “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

1. При здійсненні експортних операцій виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в українських банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується.У разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності строк повернення валютної виручки відраховується з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності (ч.1 ст.1 Закону).

2. При здійсненні резидентами імпортних операцій на умовах відстрочення поставки (тобто, на умовах попередньої оплати) таке відстрочення не повинно перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь іноземного постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк відраховується з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента (ст. 2 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. №1392 затверджений Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України. Імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов:

зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається НБУ.

Відповідно до останньої частини ст.1, ст.2 Закону Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті. Постановою НБУ від 14 травня 2014 р. встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

3. Порушення резидентами строків, зазначених у пунктах 1 і 2, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір пені не може перевищувати суму заборгованості.

Стягнення встановлених Законом “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” санкцій за порушення строків надходження валютної виручки за експортований товар або строків ввезення попередньо оплаченого товару не ставиться в залежність від причин, з яких ці порушення допущені. Однак встановлені Законом строки зупиняються, і пеня за їх порушення на сплачується:

1) якщо перевищення строків обумовлено виникненням форс-мажорних обставин – на період дії форс-мажорних обставин (з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, перебіг строків поновлюється).

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору;

2) у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, – на період розгляду спору.

У разі прийняття судом рішення:

– про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі, чи залишення позову без розгляду, – строки поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який їх було зупинено.

– про задоволення позову – пеня за порушення строків не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

ВГСУ вказав, що при визначенні суду, звернення до якого зупиняє терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону, господарським судам слід враховувати, що передбачений цим Законом перелік спеціальних юрисдикційних органів не є вичерпним (п. 3 рекомендацій президії ВГСУ “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”).

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів передбачену законом пеню.

4. Строки, зазначені у статтях 1 і 2 Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 Закону, можуть бути продовжені Міністерством економічного розвитку та торгівлі України у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями затверджений постановою Кабінету Міністрів від 29 грудня 2007 р. № 1409.

Процедурні питання застосування Закону “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” регулюються Інструкцією про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними операціями, що затверджена постановою Правління НБУ від 24 березня 1999 р. № 136.