double arrow

Теоретичні відомості. Функція – це створена заздалегідь формула, що виконує певні обчислення.


Функція – це створена заздалегідь формула, що виконує певні обчислення.

Наприклад, перетворює двійкове число на десяткове, повертає поточну дату або час, перетворює малі літери на великі, підраховує кількість символів у рядку та ін.

За допомогою функцій великі і складні формули можна зробити легкими і зрозумілими. Кожна функція має свій власний синтаксис (правила запису), якого слід дотримуватись, щоб програма працювала як належить.

Структура функції

Введення функції починається зі знаків “=”, “+” або “”. Усі функції програми Ехсеl складаються з двох основних частин – імені функції і аргументів. Аргументи функцій задаються в круглих дужках, що йдуть безпосередньо за ім’ям функцій. Функція може мати один, декілька чи не мати жодного аргументу. Аргументом може бути діапазон комірок, наприклад функція =SUM(A1:A5) знаходить суму значень, які містяться в комірках діапазону A1:A5. Якщо функція має декілька аргументів, вони відокремлюються один від одного крапкою з комою, наприклад функція =SUM(A1:A5; В1:В5; С1:С5) підсумовує усі значення, що міститься в зазначених діапазонах. Наявність круглих дужок під час уведення функції є обов’язковою, навіть якщо функція не має аргументів.

Якщо розширити діапазон комірок, який є аргументом функції, додавши до нього комірку з іншим значенням, формул буде автоматично пере обчислена з врахуванням доданого значення.

Крім посилань на комірки і діапазони, аргументами функції можуть бути константи, текстові рядки, імена комірок і діапазонів, математичні і логічні вирази, масиви, значення помилок і навіть інші функції. Якщо як аргумент використовується інша функція (вона називається вкладеною), то спочатку Ехсеl обчислює значення вкладеної функції, а потім використовує його як аргумент до зовнішньої функції. У формулах можна використовувати до семи рівнів вкладення функцій.

Способи введення функцій

1) Введення вручну. Щоб ввести функцію вручну, потрібно ввести в комірку знак “=”, набрати ім’я функції (можна малими літерами), задати список аргументів у круглих дужках, натиснути Enter. Якщо ім’я функції введено правильно, літери автоматично перетворяться на великі.

2) Використання діалогового вікна Вставка функции.

Застосування діалогового вікна Вставка функции значно спрощує процес введення функції у формулу. Це діалогове вікно допомагає вибрати потрібну функцію і правильно задати її аргументи.

Щоб ввести функцію, потрібно виконати такі дії:

1. Виокремити комірку, куди потрібно ввести функцію.

2. Вибрати команду Вставка/Функция (або натиснути кнопку Вставка функции на стандартній панелі інструментів). Відкриється діалогове вікно Вставка функции.

3. В розкривному списку вибрати потрібну категорію, після цього в полі Выберите функцию з’являться функції, з яких треба вибрати потрібну.

4. Після вибору функції з’явиться діалогове вікно Аргументы функции. У відповідних полях цього вікна за потрібно задати аргументи функції, ввівши їх адреси вручну або виділивши мишею.

5. Після задання всіх аргументів потрібно натиснути кнопку ОК, діалогове вікно зникне, а в клітинці з’явиться результат обчислення функції.

3) Використання розкривного списку Функции

Як тільки в комірку ввести знак “=”, кнопка розкривного списку Имя в рядку формул автоматично замінюється кнопкою розкривного списку Функции. Список Функции місить перелік з 10 функцій, що використовувались останніми. Якщо клацнути на будь-якій функції з цього списку, її буде введено в комірку, а на екрані з’явиться діалогове вікно Аргументы функции, де можна задати аргументи цієї функції.

В Ехсеl функції поділяються по категоріях: математичні, текстові, логічні, фінансові, для роботи з датою та часом та ін.


Сейчас читают про: