Розрахунки в таблиці

Формули складаються з послідовності посилань на комірки, значень, назв функцій і операторів і починаються завжди зі знака «=». Крім того для виконання розрахунків можна використовувати функції

Формули можуть містити в собі оператори, посилання на комірки (абсолютні і відносні), функції робочих листів (скорочені назви формул) і імена окремих комірок і їхніх інтервалів.

Оператори

Арифметичні оператори використовуються для числових операндів

“ + ” - складання

“ – “ - віднімання

“ * “ - множення

“ / “ - ділення частки

Для текстових операндів можливо використання арифметичних операторів, як що текстові значення містять тільки символи “ 0…9”, “.”, “+”, “-“, “Е”, “е”. Крім того можна використовувати символ “ /” для запису дробі та символи числового форматування “ $”, “%”, “()”. Для поєднання текстових значень комірок використовується текстовий оператор “ &”.

Адресні оператори

“: “ - діапазон осередків

“, “ - посилання на окремі комірки

“ Пробіл ” - указує на проміжок між групами зазначених комірок

Пріоритет операторів визначається як у математиці.

Введення формул:

1 спосіб – Введення з клавіатури:

­ ввести знак “ = ”у комірку, у якій необхідно розмістити результат обчислень;

­ ввести формулу, у якій у якості змінних використовуються посилання на комірки з вихідними даними. Посилання на комірки можна вводити з клавіатури або клацнути по відповідній комірці мишою і посилання на неї з’явиться у формулі;

­ після введення всієї формули натиснути на клавішу Enter

2 спосіб – Використання автоскладання:

При натисканні кнопки S підсумовується зміст усіх позначених комірок, розміщених вище (праворуч, насподі, ліворуч, зверху) комірки, куди встановлюється результат обчислень.

3 спосіб – Використання функцій

Вставка Þ Функция Þ вибрати категорію функціїÞ вибрати функцію Þ зазначити комірки, зміст яких використовується у обчисленнях Þ ОК.

Відносні й абсолютні посилання (адресація)

При відносному посиланні комірок при зміні посилання на комірку з результатом відповідно автоматично змінюються посилання на комірки, зміст яких застосовується при обчисленнях.

Абсолютне посилання (адресація) використовує для зазначення посилання на комірку незалежно від зміни посилання на комірку з результатом обчислень. Ознакою абсолютної адресації є наявність знака $ перед кожним символом адреси комірки. Наприклад, $F$2, $A1 (незмінним є стовпчик), A$1 (незмінним є рядок).

Змішані посилання містять відносне й абсолютне посилання. Посилання на комірки інших листів мають вид ЛИСТ!А1.