Сучасні проблеми здійснення валютних операцій комерційними банками України

В умовах, коли Україна знаходиться на шляху становлення ринкової економіки, лібералізації валютного ринку, в комерційних банків з’явились великі можливості розвитку діяльності у напрямку проведення валютних операцій. Але поряд з цими можливостями існує й ряд перешкод, тільки усунувши які, можливим стане вдале проведення валютних операцій. Розглянемо ці проблеми детальніше.

Особливістю економічного життя України є загострення доларизаційних процесів під час виборчих кампаній. Серед причин доларизації слід відмітити:

- вищу мінливість темпів інфляції порівняно з курсовою динамікою, що визначає менш стабільний рівень реальної дохідності гривневих фінансових інструментів порівняно з доходом на фінансові активи, деноміновані в іноземній валюті;

- стабільніші процентні ставки за кредитами й депозитами в іноземній валюті, ніж у національній валюті (у тому числі, через нестабільну премію за ризик і широкий діапазон процентних ставок у національній валюті);

- прискорену лібералізацію валютного регулювання, що розширює можливості доступу до глибшого і розвиненішого ринку позик в іноземній валюті та дозволяє розміщувати цінні папери на міжнародних ринках капіталу;

- такі характерні вади української економіки як недостатня глибина і ліквідність національного валютного ринку, низький рівень розвитку ринку фінансових інструментів і цінних паперів, деномінованих в національній валюті, високі ризики ліквідності і низький рівень довіри до національної валюти.

В умовах значної доларизації української економіки, яка є характерним дисбалансом транзитивної економіки, активна діяльність філій іноземних банків може суттєво погіршити можливості її подолання та спричинити низку негативних наслідків, а саме:

- закріпити викривлену валютну, строкову і галузеву структуру банківського кредитування;

- створити нерівні умови конкуренції на фінансовому ринку України, що приведе до перерозподілу на користь іноземних філій ринку корпоративних клієнтів та встановлення зарубіжними банками контролю над найбільш ефективними сферами діяльності; підвищить залежність економічного розвитку України від інтересів іноземних банків;

- посилити загрозу неконтрольованого відтоку капіталу і фінансових ресурсів із відповідними негативними наслідками для стану платіжного балансу, вітчизняного валютного ринку і грошової одиниці. [16, 23, 26]

Наступною проблемою, з якою стикаються комерційні банки при здійсненні валютних операцій є конвертованість національної грошової одиниці. Конвертованість з економічної точки зору означає свободу будь-якого підприємства чи особи брати участь у зовнішньоекономічній діяльності, право вільно купувати, продавати або обмінювати національну валюту на іноземну за існуючими курсами без будь-яких обмежень чи прямого втручання держави. В даному розумінні конвертованість означає певний рівень розвитку продуктивних сил, такий стан економіки, який жодним декретом створити не можна. Це - цілий механізм прямого зв'язку внутрішнього ринку із світовим, з відповідною відкритістю економіки та багатогранністю торгівлі. Серйозною перевагою конвертованості для України стала б можливість здійснення міжнародних розрахунків у національній грошовій одиниці. Це зняло б дуже багато зовнішньоекономічних проблем. Реальною стала б також спеціалізація відповідних галузей народного господарства України на масштабному виробництві певних видів експортної продукції. Конвертованість національної валюти становить також об'єктивну базу для повномасштабного входження національного господарства у світову економіку. Інвесторам вона дає змогу вільно обирати найприбутковіші проекти і створює сприятливі умови мобілізації та залучення коштів під них. Отже, конвертованість – це друга з основних проблем.

Певні проблеми виникають у зв’язку із законодавчим регулюванням валютних операцій. Декрет «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» був виданий у 1993 році. Всім зрозуміло, що за 14 років в економіці країни відбулося немало змін. Звичайно, певні доповнення до Декрету вносилися, але їх недостатньо.

Вступ України до СОТ має прискорити процес вдосконалення законодавства у сфері валютного регулювання. [7] Верховна Рада розглядає новий законопроект «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Він має замінити вже існкючий Декрет. Згідно цього законопроекту, в Україні планується початок процесу поступової лібералізації валютного ринку. Лібералізація валютного регулювання - це поступове зняття валютних обмежень на поточні та фінансові операції платіжного балансу, а також зменшення втручання центрального банку та органів влади у функціонування валютного ринку. В процесі лібералізації інструменти прямого валютного регулювання поступово заміщуються непрямими важелями, які діють опосередкоано - через вплив на поведінку суб’єктів валютно-фінансових відносин.

Переваги лібералізації:

* Прихід на фінансові ринки іноземного банківського капіталу, що збільшує пропозицію кредитних ресурсів і сприяє зниженню їх вартості;

* Удосконалення інфраструктури валютного ринку, розвиток і поширення валютних деривативів та інструментів страхування від валютних ризиків;

* Посилення ринкових засад процесу курсоутворення;

* Зменшення трансакційних витрат учасників зовнішньоекономічної діяльності завдяки усунення потреби пошуку шляхів обходу валютних обмежень.

Але існує й ряд ризиків, пов’язаних із впровадженням лібералізації валютних відносин:

* можливість раптової “втечі" капіталу внаслідок зміни очікувань інвесторів;

* істотні коливання обмінного курсу національної валюти під впливом неконтрольованого переміщення іноземних капіталів;

* підвищення реального ефективного обмінного курсу та прискоренню темпів внутрішньої інфляції в ситуацї потужного припливу капіталу, який тисне у напрямі зміцнення національної валюти й зумовлює збільшенню грошової маси в обігу внаслідок викупу іноземної валюти до міжнародних резервів;

* погіршення стану державних фінансів у результаті активної стерилізації великих обсягів припливу іноземного капіталу. Втрати в цій ситуації пов'язані з різницею між процентними ставками, що сплачуються за фінансовими інструментами зв'язування грошової маси (в Україні - депозитні сертифікати), та світовимі процентними ставками. Фактично це означає вищу вартість іноземної валюти, купленої до міжнародних резервів і кредитування уряду країни, валюта якої купується. [3, 15, 25]

До проблем пов’язаних із законодовчим регулюваням здійснення валютних операцій комерційними банками України в сучасних умовах слід також віднести недосконалість податкової бази, а саме:

1) громіздкість системи, складність розрахунків окремих податків;

2) нестабільність податкової системи, податкової політики;

3) виражена фіскальна направленість податкової системи і, як результат – недостатній прояв регулюючої функції податків.

4) нечіткість формулювань у законодавстві про оподаткування валютних операцій, що зумовлює неоднакове тлумачення і застосування правових норм відповідними органами державної влади.

Таким чином, для того, щоб вітчизняні комерційні банки здійснювали валютні операції відповідно до міжнародних стандартів існує ще ряд перешкод. Але в той же час, валютні операції є невід’ємною частиною зовнішньоекономічної діяльності країни, тому я маю надію, що для подолання цих проблем будуть докладенні необхідні зусилля.