Висновки

• Визначення політичними силами кандидатів у народні депутати України переважно відбувається на безальтернативній основі. Провладні та опозиційні партії не використовують конкурентні та прозорі методи попереднього відбору своїх представників на виборах;
• Під час формування передвиборчих структур опозиційні політичні сили демонструють більшу прозорість, ніж провладні, зокрема, Партія регіонів. У значній частині регіонів опозиція вже представила керівників своїх виборчих штабів.
• Позитивним проявом нинішнього етапу парламентської кампанії є те, що політичні партії почали заздалегідь обговорювати проекти своїх передвиборчих програм. Втім, цей процес поки не має системності та прозорих механізмів врахування думки громадськості.
• Потенційні кандидати-мажоритарники випереджають партійні організації за темпами розгортання передвиборчої кампанії. Особиста зацікавленість кандидатів у результатах виборів сприяє оперативному вирішенню організаційних питань.
• Суттєво відрізняються методи агітації, які застосовуються політичними партіями та ймовірними кандидатами – мажоритарниками. Якщо перші більш схильні проводити масові акції з приводу поточних політичних проблем, то другі спрямовуються на вирішення соціальних проблем виборців.
• До яскраво виражених тенденцій передвиборчої кампанії належить зловживання кандидатами різними формами благодійності та бюджетним адміністративним ресурсом. За допомогою доброчинності з ознаками підкупу кандидати матеріально заохочують виборця, а в межах бюджетного фінансування – вирішуються інфраструктурні проблеми місцевих громад та використовують діяльність в якості інформаційних приводів.
• Ініціативи Президента України та уряду у соціальних сферах в інформаційному просторі використовуються в якості передвиборчого PR. Тема Євро-2012 є одним із лейтмотивів рекламних матеріалів, зокрема, телевізійних роликів партії влади.
• Зафіксовані перші випадки залучення бюджетних працівників до передвиборчої кампанії окремих партій, що викликає серйозне занепокоєння у громадських спостерігачів та є типовим прикладом використання кадрового адміністративного ресурсу.
• У областях України продовжується процес переформатування політичних еліт. Відставки міських голів крім Східної та Південної України почастішали у центральних регіонах.
• Опозиційні партії повідомляють про перешкоджання їх політичній діяльності, проте, правоохоронні органи не інформують громадськість щодо розслідування інцидентів.
• Зафіксовано ряд передвиборчих конфліктів із кримінальною складовою: фізичні напади на активістів та погрози, випадки вандалізму щодо партійних офісів й особистого майна громадян.
• Засоби масової інформації усе частіше стають учасниками передвиборчих конфліктів. Найбільш поширеними проявами цієї тенденції є заяви журналістів про тиск з боку органів

ОПОРА продовжує практику оприлюднення щомісячних підсумків моніторингу передвиборчої ситуації в регіонах України. Організація проаналізувала зміст агітаційної кампанії партій та кандидатів, дослідила повідомлення щодо зловживання адміністративним ресурсом та підкупу виборців. Приклади, описані у звіті, дають можливість визначити передвиборчі тенденції, але не є вичерпним переліком фактів, зафіксованих організацією.

[1] Згідно з частиною тринадцятою статті 74 Закону України “Про вибори народних депутатів України” забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей.