Рада Європи в галузі інформації і комунікації має такі напрямки діяльності:
- Створення системи інформаційного права, зокрема, відбулись наради в 1997-1998р.р. в Монте-Карло. Були визначені терміни європейського інформаційного права, поняття суб`єктів і об`єктів в умовах європейської інтеграції.
- Визнання валюти Євро як грошової одиниці для розрахунків, в т.ч. для країн-нечленів ЄС. Визначено роль міжнародних організацій (РЄ і ЄС) у підготовці правових документів у цій сфері.
- РЄ готує для прийняття загальної норми і принципи в галузі прав людини, прав мас-медіа, новостворені з урахуванням нових інформаційних реалій, а також трансформує уже рийняті документи, враховуючи нові документи.
Рада Європи має ряд документів, що регламентують сферу комунікації та інформації в Європі. В першу чергу це Статут Ради Європи, в першій статті якого записано, що вона сприятиме забезпеченню і розвитку основних прав людини в тому числі, що стосуються ЗМІ та здійснення європейського оббігу інформації.
- Європейська конвенція про права людини 1951-1998р.р.
- Європейська конвенція про транскордонне телебачення 1989р.
- Європейська конвенція про авторське право і суміжні права у рамках транскордонного супутникового мовлення. 1994р.
- Європейська конвенція про обін зарубіжним законодавством 1968р.
- Європейська конвенція про обін телевізійними фільмами. 1961р.
- Європейська угода про авторське право і суміжні права. 1965р.
ЄС розробляє документи, які забезпечують охорону персональної інформації, безпеки, банківської системи і мереж, охорону конфіденційної інформації, в т.ч. корпорацій, фірм і приватних власників. ЄС має 5 основних інституцій, які вирішують проблеми інформаційного суспільства:
1. Європейська комісія, починаючи з 1994р. щорічно заслуховує звіт по інформаційному розвитку регіону та забезпеченню встановлення інформаційного суспільства за такими напрямками: промисловий розвиток, правове забезпечення, розвиток інформаційного ринку, розвиток інформаційних структур.
2. Форум інформаційного суспільства незалежних представницьких органів з інформації і комунікації. Він розглядає проекти рішень і програми інформаційного суспільства і має такі основні напрямки діяльності: - забезпечення політичних, економічних та соціальних прав населення країн ЄС, - забезпечення соціального захисту і усунення дискримінації за інформаційною ознакою.
3. Європейський парламент розглядає і приймає правові документи із Парламентською Асамблеєю Ради Європи).
4. Європейський Суд з прав людини розглядає прийняті судові документи і проводить судові розслідування на рівні держав, юридичних та фізичних осіб.
5. ЄС має фонд Євроімідж, який розглядає проблеми конкуренції та захисту інформації.
Перший документ прийнятий в галузі прав людини та інформації це резолюція Європейського парламенту 1979р. “Про захист прав особи у зв`язку з процесом інформатизації”. Тут вказується, що ЄС має розробити і прийняти правові акти про захист персональних даних в умовах автоматизованої обробки інформації.
ЄС прийняла ряд документів у інформаційний та комунікаційній сфері:
- Конвенція “Регулювання діяльності установ, які мають статус на міжнародному рівні інформаційних баз даних для сприяння оббігу інформації”.
- Декларація про право вільного переміщення інформції” 1981р.
ЄС почали переговори з країнами Центральної і Східної Європи, зокрема з Уераїною (Угода про партнерство і співробітництво України і ЄС).
В рамках ОБСЄ (Організація в справах безпеки і співробітництва в Європі) головним документом є Заключний Гельсинський акт про співробітництво у Європі. Окремі розділи цього документу вимагають забезпечення вільного оббігу інформації та захист професійної діяльності на території країни-учасниці.
В ОБСЄ створений в 1989р. спеціальний інформаційний форум для постійного контролю – за правилами оббігу інформації, доступу до неї, співробітництво у галузі інформації, поліпшення умов діяльності журналістів.