Ключові терміни та поняття

Альтернативна ціна (opportunity cost) – це робочий час, необхідний для виробництва одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва іншого товару.

Альтернативні витрати (opportunity cost), або витрати заміщення – це кількість інших продуктів, від якої слід відмовитись або якою слід пожертвувати, щоб отримати певну кількість будь-якого певного продукту.

Альтернативні теорії міжнародної торгівлі:

– теорія міжнародного життєвого циклу товару –деякі види продукції проходять цикл, що складається із чотирьох етапів – впровадження, зростання, зрілість та занепад. Виробництво цієї продукції переміщується з країни в країну залежно від етапу циклу;

– теорія попиту, що перетинається (overlapping demand theory) – розробивши нову продукцію у відповідь на знайдену ринкову потребу на внутрішньому ринку, виробник потім звертається до ринків, які сприймаються ним як найбільш подібні до ринків його країни;

– теорія конкурентних переваг – країна досягає міжнародного успіху в тій чи іншій галузі завдяки взаємодії конкурентних переваг у чотирьох національних детермінантах (властивостях країни): факторних умовах; умовах попиту; споріднених та обслуговуючих галузях; стратегії фірми, її структурі та конкуренції, з’єднаних у динамічну систему, так званий ромб.

Детермінанти національної конкурентоспроможності – це факторні умови, тобто ті конкретні фактори (наприклад, кваліфікована робоча сила певного профілю або інфраструктура), які необхідні для успішної конкуренції в даній галузі.

Умови попиту, тобто який на внутрішньому ринку попит на продукцію чи послуги, що пропонуються певною галуззю.

Споріднені (related) та підтримуючі галузі, тобто наявність чи відсутність у країні споріднених або підтримуючих галузей, конкурентоспроможних на міжнародному ринку.

Стратегія фірми, її структура та конкуренти, тобто які умови у країні, що визначають те, як утворюються та управляються фірми, й характер конкуренції на внутрішньому ринку.

Виграш від торгівлі (gains from trade) – це економічний ефект, який отримує кожна з країн, яка бере участь у торгівлі, якщо кожна з них спеціалізується на торгівлі тим товаром, у виробництві якого вона має відносну перевагу.

Відношення цін при торгівлі – ціна імпортного товару, що визначається через ціну товару, який необхідно експортувати, щоб сплатити імпорт, тому кінцеве співвідношення цін при торгівлі визначається внутрішнім попитом на товари в кожній з торгуючих країн.

Внутрішньогалузева торгівля (intra-industry trade) – експорт та імпорт товарів, що належать до однієї й тієї самої товарної групи.

Індекс внутрішньогалузевої торгівлі (index of intra-industry trade) – це різниця між одиницею і відношенням сум торгового сальдо до сум торгового обороту – при збалансованій зовнішній торгівлі (нульове зовнішньоторговельне сальдо), і різниця між одиницею і відношенням сум часток (у відсотках) торгового сальдо до сум торгового обороту кожного товару або товарної групи – при незбалансованій зовнішній торгівлі.

Збалансована зовнішня торгівля:

(3.2)

де xi, mi – відповідно абсолютні величини експорту та імпорту і -го товару (або товарної категорії);

Іt – індекс внутрішньогалузевої торгівлі.

Незбалансована зовнішня торгівля:

(3.3)

де xi, mi – відповідно абсолютні величини експорту та імпорту і того товару (або товарної категорії);

Іt – індекс внутрішньогалузевої торгівлі;

х, т – весь експорт та імпорт відповідно.

Меркантилістська теорія – багатство країни вимірюється кількістю золота та срібла, якою вони володіють.

Неомеркантилістська теорія – країни намагаються мати активне сальдо торгового балансу для досягнення певної соціальної або політичної мети.

Класичні теорії міжнародної торгівлі:

– теорія абсолютних переваг (absolute advantage theory) – країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), та імпортують ті товари, які продукуються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їх торговим партнерам);

– теорія порівняльних переваг (comparative advantage theory) – якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій;

– теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна –країни експортують продукти інтенсивного використання надлишкових факторів та імпортують продукти інтенсивного використання дефіцитних для них факторів;

– “парадокс” Леонтьєва – теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна не підтверджується на практиці: трудонасичені країни експортують капіталомістку продукцію, тоді як капіталонасичені – трудомістку;

– теорія розміру країни – у зв’язку з тим, що країни з більшою територією зазвичай мають більш різноманітні кліматичні умови та природні ресурси, вони в цілому ближчі до економічної самодостатності, ніж малі за розміром країни.

Кластери – це об’єднання національних конкурентоспроможних взаємозалежних галузей.

“Лесе-фер” (фр. Laissez-faire) – політика державного невтручання в економіку і свободу конкуренції.

Компенсаційний критерій (compensation criterion) – реалізація економічної політики, яка веде до поліпшення становища одних економічних гравців за рахунок інших.

Критерій ефективності Парето (criterion effekt Pareto) – кожна зміна, внаслідок якої поліпшується добробут хоча б одного індивіда, причому становище будь-якого члена суспільства при цьому не погіршується, веде до збільшення добробуту в цілому.

Квота (quota) – кількісний нетарифний захід обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу:

– глобальна – встановлюється на експорт або імпорт певного товару на певний період часу і не залежить від того, з якої країни він імпортується або в яку країну він експортується;

– групова – квота певної групи країн, які експортують або імпортують товар, встановлена в межах глобальної квоти;

– індивідуальна – квота, встановлена в рамках глобальної квоти кожної країни, яка експортує або імпортує товар.

Кількісні обмеження (quantative restrictions) – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торгового обороту, яка визначає кількість і номенклатуру товарів, які дозволені до експорту або імпорту.

Контингент – кількісний нетарифний захід обмеження експорту або імпорту товару, який визначається кількістю або сумою і має сезонний характер.

Лібералізація зовнішньої торгівлі (free trade) – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції.

Ліцензії – дозволи, які видають державні органи на експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний проміжок часу:

– автоматичні – дозволи, які видаються негайно після отримання від експортера заяви, яку не може відхилити державний орган;

– генеральні – дозволи ввезти або вивезти товар протягом року без обмеження кількості угод;

– глобальні – дозволи ввезти або вивезти певний товар до будь-якої країни світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості;

– разові – письмові дозволи строком на 1 рік на ввезення або вивезення, які видає уряд конкретній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди.

Ліцензування (licensing) – регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволів, які видають державні органи на експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний проміжок часу.

Мита:

– автономні – мита, які вводяться на основі односторонніх рішень органів державної влади країн;

– адвалорні – мита, які нараховуються у відсотках до митної вартості оподаткованих товарів;

– антидемпінгові – мита, які застосовуються у випадку ввезення на територію країни товарів за ціною нижчою, ніж їх нормальна ціна в країні експорту, якщо такий імпорт завдає шкоди місцевим виробникам подібних товарів або заважає організації і розширенню національного виробництва таких товарів;

– експортні – мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави;

– змінні – мита, ставки яких можуть змінюватись у встановлених органами державної влади випадках;

– імпортні – мита, які накладаються на імпортні товари при випуску їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни;

– комбіновані – поєднують у собі адвалерні й специфічні мита;

– компенсаційні – мита, які накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких прямо або непрямо використовувалися субсидії, якщо їх імпорт завдає шкоди національним виробникам таких товарів;

– конвенційні – мита, які встановлюються на базі двосторонньої або багатосторонньої угоди;

– номінальні – ставки, вказані в митному тарифі;

– постійні – мита, ставки яких одночасно встановлені органами державної влади і не можуть змінюватися залежно від обставин;

– преференційні – мита, які мають нижчі ставки порівняно зі звичайно діючими митами, які накладаються на підставі багатосторонніх угод на товари, виготовлені в країнах, що розвиваються;

– сезонні – мита, які застосовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, головним чином сільськогосподарської;

– специфічні – мита, які нараховуються у встановленому розмірі фізичної характеристики товару;

– транзитні – мита, які накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію даної країни.

Митна вартість товару (customs value) – ціна товару, яка нормально встановлюється на відкритому ринку між незалежним продавцем і покупцем, за якою він може бути проданий у країні призначення в момент пред’явлення митної декларації.

Митні збори – додаткові збори, що стягуються під час ввезення товарів понад ввізне мито за специфічні умови поставок і послуги, надані митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальність митниці тощо).

Мито (customs duty) – обов’язковий внесок, який стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.

Національний ромб – детермінанти національної конкурентоспроможності становлять собою комплексну систему, яка постійно розвивається.

Оптимальний митний тариф (optimal tariff rate) – рівень мита, який забезпечує максимізацію рівня національного економічного добробуту.

Парадокс Метцлера (Metzler paradox) – імпортний тариф може призвести до падіння, а не до збільшення внутрішньої ціни на імпортний товар у випадку значного падіння його відносної ціни на світовому ринку в результаті введення тарифу.

Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгової політики:

– галузевий – захищає певні галузі, передусім сільське господарство в межах аграрного протекціонізму;

– колективний – здійснюється угрупованнями країн відносно країн, які в це угруповання не входять;

– прихований – здійснюється заходами внутрішньої економічної політики;

– селективний – спрямований проти окремих країн або окремих товарів.

Режими та принципи:

– режим найбільшого сприяння (нації) (РНС) – це не менш сприятливий режим, який надається державами одна одній у міжнародному договірному порядку в галузі торгівлі, мореплавства, правового стану громадян, мит тощо, ніж той, який наданий чи буде надано кожною зі сторін, що домовляються, будь-якій третій стороні;

– принцип національного режиму – надання іноземним товарам, послугам, капіталу, юридичним та фізичним особам правового режиму, який однаковий або не менш сприятливий, ніж той, який застосовується до аналогічних вітчизняних товарів, послуг, капіталів, фізичних та юридичних осіб;

– принцип нотифікації – інформування про систему регулювання зацікавленими сторонами в рамках багатосторонніх угод, яке здійснюється, як правило, шляхом офіційного повідомлення органів, які здійснюють контроль за застосуванням багатосторонніх угод;

– принцип преференційного режиму – надання країнам що розвиваються переваг із доступу їх товарів на ринки промислово розвинутих країн (ПРК). Основною формою преференцій є тарифні пільги, які фіксуються у вигляді понижених ставок імпортних мит. Назва “загальна” пояснюється тим, що преференції практикуються практично усіма ПРК як однобічна поступка, а не як результат торгово-економічних переговорів;

– принцип свободи транзиту. Значення принципу свободи транзиту полягає в забезпеченні завдяки йому стабільного доступу товарів до ринків будь-якої країни, незалежно від її географічного розташування, як в абсолютному сенсі, так і відносно країн-контрагентів. Цей принцип виражає принцип рівноправності у питаннях транспортного доступу товарів, забезпечуючи рівність усіх суб’єктів міжнародного торгового обігу;

– принцип транспарентності, або принцип гласності зовнішньоторговельного законодавства – забезпечення прозорості системи регулювання зовнішньої торгівлі. У широкому сенсі це означає доступність інформації про заходи з регулювання, їх ясність та однозначність і стосується як самих заходів, так і правил їх застосування. Принцип гласності традиційно має на увазі застереження про нерозголошення конфіденційних відомостей, яке б утруднило застосування акта зовнішньоторговельного законодавства, суперечило б суспільним інтересам або завдало б шкоди законним діловим інтересам окремих підприємств.

Статистика Леонтьєва (Leontief Statistic) – співвідношення (K/L) (дол. США/людино-рік). Згідно з цим співвідношенням країна може вважатись капіталонасиченою, якщо: (K_X/L_X) / (K_m/L_m) > 1 і трудонасиченою, якщо (K_X/L_X)/ (K_m/L_m) < 1. К, К_т, К_х – кількість капіталу, необхідного для виробництва одиниці продукції, одиниці американського імпорту та одиниці американського експорту відповідно; L, L_m, L_x – кількість праці, необхідної для виробництва одиниці продукції, одиниці американського імпорту та одиниці американського експорту відповідно.

Субсидії (subsidy) – грошова виплата, направлена на підтримку національних виробників і непряму дискримінацію імпорту:

– внутрішні (domestic subsidy) – найбільш прихований фінансовий метод торгової політики і дискримінація імпорту, яка передбачає бюджетне фінансування виробництва всередині країни товарів, які конкурують з імпортом;

– експортні (export subsidy) – фінансовий нетарифний метод торгової політики, який передбачає бюджетні виплати національним експортерам, що дає змогу продавати товар іноземним покупцям за нижчою ціною, ніж на внутрішньому ринку, і збільшувати тим самим експорт;

– непрямі – приховане дотування експортерів шляхом надання пільг зі сплати податків, пільгових умов страхування, позик за заниженою ставкою, повернення імпортних мит тощо;

– прямі – безпосередні виплати експортеру після здійснення ним експортної операції на суму різниці його витрат і отриманого ним доходу.

Торгівля декількома товарами – товари будуть виготовлятись там, де відносна заробітна плата є меншою, тобто там, де їх дешевше виготовляти.

Умови торгівлі (коефіцієнт міжнародного обміну) (terms of trade) – співвідношення експортних й імпортних цін певного товару, країни в цілому, групи країн.

Фактороінтенсивність товару (factor intensity) – показник, що визначає відносні витрати факторів виробництва на створення певного товару:

– капіталомісткість – показник, який визначає відносні витрати капіталу на створення певного товару;

– трудомісткість – показник, який визначає відносні витрати праці на створення певного товару.

Факторонасиченість країни (factor abundance) – показник, який визначає відносну забезпеченість країни факторами виробництва.

Проблемні питання

1. Якщо країна має порівняльну перевагу у виробництві певного товару, чи означає це, що вона має абсолютну перевагу в його виробництві? Якщо країна має абсолютну перевагу у виробництві певного товару, чи означає це, що вона має порівняльну перевагу в його виробництві?

2. Затрати праці на виробництво автомобіля в Україні внаслідок застарілої технології вищі, ніж на Заході. Але заробітна плата українського робітника значно нижча, ніж на Заході. За допомогою теорії порівняльних переваг розгляньте популярну тезу про необхідність захисту вітчизняної автомобільної промисловості від іноземної конкуренції.

3. Українські шахтарі вимагають підвищення заробітної плати. Затрати праці на одиницю здобуваного вугілля залишаються на попередньому рівні. Поясніть за допомогою теорії порівняльних переваг, як підвищення заробітної плати вплине на зовнішню торгівлю України вугіллям.

4. За допомогою теорії порівняльної забезпеченості факторами виробництва розгляньте тезу про те, що невеликі країни, що розвиваються, не мають у надлишку жодного з факторів виробництва і, таким чином, мають бути об’єктом постійної допомоги з боку ПРК.

5. Які фактори виробництва можна вважати в Україні надлишковими: капітал, технологію, землю або працю? На чому базуються ваші міркування? Які товари у зв’язку з цим Україна має продукувати та продавати – капіталомісткі; ті, що потребують забезпеченості землею; трудомісткі?