Ключові терміни і поняття. Валюта(currency) – готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки у формі грошових банкнот і монет

Валюта (currency) – готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки у формі грошових банкнот і монет.

Валюта (currency):

– резервна (reserve currency) – валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від’ємного сальдо платіжного балансу;

– іноземна (foreign currency) – платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

– конвертована (currency convertibility) – валюта, яка має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на іноземну валюту і використовуватись в угодах з реальними і фінансовими активами;

– національна (national currency) – законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;

– вільного використання (freely usable currency) – валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і купується на головних валютних ринках;

– повна (full currency) – відсутність будь-якого контролю й обмежень і щодо поточних, і щодо капітальних операцій;

– тверда (hard currency) – валюта, яка характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундаментальних макроекономічних закономірностей.

Валютне заміщення (currency substitution) – використання іноземної валюти тільки як засобу обігу.

Доларизація (dollarization) – використання іноземної валюти як засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу заощадження.

Європейська валютна система (European Monetary System) – створена країнами – членами ЄС зона координованого плавання щодо долара США курсів національних валют з метою забезпечення їх більшої стабільності.

Європейський валютно-економічний союз (European Economic and Monetary Union) – стадія розвитку валютно-фінансової інтеграції країн ЄС, яка передбачає перехід до єдиної грошової політики, створення єдиного центрального банку і введення єдиної валюти (євро – euro).

Золотий стандарт (gold standard) – міжнародна валютна система, яка заснована на офіційному закріпленні країнами золотого вмісту в одиниці національної валюти із зобов’язанням центральних банків купувати і продавати національну валюту в обмін на золото.

Золотодевізний стандарт (gold exchange standard) – міжнародна валютна система, заснована на офіційно встановлених фіксованих паритетах валют до долара США, який, в свою чергу, конвертувався в золото за фіксованим курсом.

Конвертація:

– внутрішня (internal convertibility) – право резидентів купувати, зберігати і здійснювати операції всередині країни з активами у формі валюти і банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті;

– зовнішня (external convertibility) – право резидентів здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами;

– за поточними операціями (current account convertibility) – відсутність обмежень на платежі й трансферти за поточними міжнародними операціями, які пов’язані з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів і трансфертів;

– за капітальними операціями (capital account convertibility) – відсутність обмежень на платежі й трансферти за капітальними міжнародними операціями, які пов’язані з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів і трансфертів;

– повна (full convertibility) – відсутність будь-якого контролю і будь-яких обмежень за поточними і капітальними операціями;

– товарна (commodity convertibility) – здатність економіки генерувати достатню кількість товарів і послуг для задоволення попиту резидентів і нерезидентів, які здійснюють платежі в іноземній і національній валюті.

Міжнародна валютно-фінансова система (international monetary system) – закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва.

Паралельний обіг валюти (currency co-circulation) – використання і визнання законним платіжним засобом однієї або декількох іноземних валют у грошовій системі держави разом з національною валютою.

Валютне котирування (currency quotation) – визначення валютного курсу на основі вибраних ринкових механізмів:

– крос-котирування – визначення курсів двох валют одна до одної через курс кожної з них відносно третьої валюти, переважно до долара США;

– непряме – визначення валютного курсу одиниці національної валюти через певну кількість одиниць іноземної валюти;

– пряме – визначення валютного курсу одиниці іноземної валюти через певну кількість одиниць національної валюти.

Валютний (обмінний) курс (exchange rate) – ціна одиниці національної валюти, яка виражена в одиницях іноземної валюти:

– реальний (real exchange rate) – номінальний валютний курс, перерахований з урахуванням змін рівня цін у своїй країні й у тій країні, до валюти якої котирується національна валюта:

(3.4)

де Е_r – реальний валютний курс;

Рf – індекс цін іноземної країни;

P_d – індекс цін своєї країни;

– реальний ефективний (РЕВК) (real effective exchange rate – REER) – номінальний ефективний валютний курс з поправкою на зміну рівня цін або інших показників витрат виробництва, який показує динаміку реального валютного курсу певної країни до валют країн – основних торгових партнерів:

Е^е_r =Σ_і (Р ^Е_r *W_і), (3.5)

де Е ^е_r – реальний ефективний валютний курс;

Σ_і – знак суми показників по і-країнах;

і - країна – торговий партнер;

Р ^Е_r = E_r/Е₀ – індекс реального валютного курсу поточного року порівняно з базовим роком кожної країни – торгового партнера;

W_t = (X_j + ІM₁) / (X_total + IM_total) – частка кожної країни в торговому обороті певної країни з тими країнами, що вважаються головними торговими партнерами;

– обмежено гнучкий (limited flexibile exchange rate) – офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає невеликі коливання валютного курсу згідно з установленими правилами;

– плаваючий (flexibile/f bating exchange rate) – курс, що вільно змінюється під дією попиту і пропозиції, на який держава може за певних умов впливати шляхом валютних інтервенцій;

– незалежно плаваючий (independently floating exchange rate) – курс, що визначається на підставі співвідношення попиту і пропозиції на валюту на валютному ринку за умови невтручання держави в цей процес;

– номінальний (nominal exchange rate) – курс між двома валютами, ціна одиниці національної валюти, визначена в одиницях іноземної валюти:

Е_п = Cf / C_d, (3.6)

де Е_п – номінальний валютний курс;

C_f – іноземна валюта;

C_d – національна валюта;

– номінальний ефективний (НЕВК) – (nominal effective exchange rate – NEER) – індекс валютного курсу, розрахований як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн, зваженими відповідно до частки цих країн у валютних операціях певної країни:

Е^е_r =Σ_і (Р ^Е_r *W_і), (3.7)

де Е^е_r – номінальний ефективний валютний курс;

Σ_і – знак суми показників по і-країнах;

і-країна – торговий партнер;

Р ^Е_r = Е₁ / Е₀ – індекс номінального валютного курсу поточного року (£,) порівняно з базовим роком (Е₀) кожної країни – торгового партнера;

Wі = (Xі + Імі) / (X_tоtall + IM_total) – частка кожної країни (Xі + ІМ_і)у торговому обороті певної країни з тими країнами, що вважаються головними торговими партнерами;

– спот-курс (spot rate) – курс, за яким обмінюються валюти протягом не більше двох робочих днів з моменту досягнення угоди про курс;

– фіксований (pegged/fixed exchange rate) – офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає тимчасове відхилення від нього в той чи іншій бік не більше ніж на 2,25 %;

– форвардний курс (forward rate) – узгоджений курс, за яким обмінюються валюти в певний момент у майбутньому, більше ніж через три дні після досягнення угоди про курс.

Валютний коридор (exchange rate band) – встановлені межі коливання валютного курсу, який держава зобов’язується підтримувати.

Девальвація валюти (currency devaluation) – законодавче зниження курсу валюти або центрального паритету за режиму фіксованого валютного курсу.

Джей-крива (J-curve) – тимчасове погіршення торгового балансу в результаті зниження реального курсу національної валюти, що приводить до його наступного поліпшення.

Еластичність попиту на валюту (elasticity of currency demand) – співвідношення зміни в обсягах попиту та пропозиції валюти з процентною зміною валютного курсу.

Єдність валютного курсу (single exchange rate) – використання одного ефективного курсу для всіх видів валютних операцій усіх учасників цих операцій і валют, в яких вони здійснюються.

Знецінення валюти (currency depreciation) – зниження вартості валюти за режиму плаваючого валютного курсу.

Кероване плавання (managed floating) – політика управління валютним курсом за допомогою валютних інтервенцій, що передбачає купівлю або продаж іноземної валюти.

Множинність валютних курсів (multiple exchange rate) — законодавче встановлене використання різних ефективних курсів національної валюти залежно від видів валютних операцій, учасників цих операцій і валют, у яких вони здійснюються.

Оптимальний валютний простір (optimum currency area) – підтримання фіксованого валютного курсу між обмеженою групою країн і плаваючого валютного курсу з іншими країнами.

Повзуча фіксація (crawling peg) – механізм встановлення валютного курсу як відсотка коливання навколо центрального паритету, що передбачає регулярну його зміну на певну величину.

Подорожчення валюти (currency appreciation) – збільшення вартості валюти за режиму плаваючого валютного курсу.

Реальна девальвація (real devaluation) – зниження реального курсу національної валюти за режиму фіксованого валютного курсу, яке відбулося з урахуванням зміни рівня цін у своїй країні та в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта.

Ревальвація валюти (currency revaluation) – законодавче підвищення курсу валюти або центрального паритету за режиму фіксованого валютного курсу.

Спекулятивна атака (speculative attack) – різке зростання пропозиції валюти на ринку в період послаблення її курсу, що призводить до втрати валютних резервів країни у випадку спроб підтримати валютний курс, який падає.

Умова Маршалла-Лернера (Marshall-Lerner condition) – зниження вартості національної валюти (девальвація) приводить до поліпшення торгового балансу, якщо сума абсолютних значень еластичності національного попиту на імпорт та іноземного попиту на національний експорт більша за одиницю.

Цільові зони (target zones) – параметри валютного курсу, до яких країна вважає необхідним прямувати.

Проблемні питання

1. Уряд Узбекистану підтримує валютний курс. Офіційний курс становить 1 дол. США = 100 сумів. Реальний ефективний валютний курс зріс за рік на 50 %. Який з показників ви би використали як орієнтир для масштабу можливої девальвації суми?

2. Девальвація знижує міжнародну вартість нагромадженого національного багатства, реальну вартість національних фінансових активів і реальну заробітну плату. В результаті сукупний попит в економіці знижується. Але, з іншого боку, девальвація розширює сукупну пропозицію. Яким чином, у якому випадку і на якому часовому відрізку?

3. Чи завжди падіння вартості національної валюти невеликої країни поліпшує її платіжний баланс? Чому?

4. Чому в чистій системі гнучких валютних курсів немає прямих впливів зовнішнього валютного ринку на пропозицію грошей? Чи це означає, що зовнішній валютний ринок не впливає на монетарну політику?

5. Правильне, помилкове чи невизначене таке твердження: “Відмова від фіксованих валютних курсів після 1973 р. означала, що країни проводять більш незалежну монетарну політику”.