Міжнародний рух капіталу, його сутність і причини, форми та показники

В межах світової економічної системи між національними ринками та їх суб’єктами складаються різноманітні виробничі, торговельні, кредитні, валютні, науково-технічні та інші відносини. Важливою складовою цих відносин виступає міжнародна інвестиційна діяльність, пов’язана з вивозом капіталу.

Капітал є одним із факторів виробництва – ресурсом, який необхідно затратити для виготовлення будь-якої продукції. Міжнародний рух капіталу – однобічне переміщення за кордон певної вартості в товарній чи грошовій формі з метою отримання прибутку чи підприємницької вигоди.

Основною причиною експорту (вивозу) капіталу за кордон є його відносний надлишок. Це знаходить прояв у насиченні внутрішнього ринку такою кількістю капіталу, коли його застосування на національному поприщі не приносить прибутку, або веде до його зменшення.

Іншими причинами міжнародного руху капіталу можна вважати:

– попит на капітал, який не збігається з його пропозицією в різних ланках світового господарства, що зумовлено нерівномірністю економічного розвитку держав;

– різницю у витратах виробництва в різних країнах внаслідок різниці у вартості сировини, енергії, заробітної плати тощо;

– інтернаціоналізацію виробництва;

– зацікавленість у природних ресурсах інших країн для забезпечення сировиною своїх підприємств;

– відмінності в екологічних нормативах і стандартах різних країн, що сприяє вивезенню або створенню екологічно шкідливих виробництв у інших країнах для забезпечення своїх потреб;

– бажання обійти тарифні та нетарифні бар´єри, які є у звичайному комерційному експорті;

– захист грошей від інфляції;

– технологічне лідерство, що сприяє поширенню найновіших технологій;

– необхідність технічного переозброєння та модернізації національних підприємств.

– намагання країн вирішити за допомогою іноземного капіталу проблеми зайнятості населення, особливо коли відчувається напруга на ринку праці.

Особливо гостру потребу в додаткових ресурсах капіталу відчувають країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою, країни, в яких відбуваються структурні перетворення.

Велику роль в міжнародному русі капіталів відіграють транснаціональні банки (ТНБ) і транснаціональні корпорації (ТНК).

Форми міжнародного руху капіталу:

1.За джерелами походження –офіційний (державний); приватний (недержавний) капітал.

2.За характером використання коштів: підприємницький; позичковий (міжнародний кредит); міжнародна економічна допомога.

3.За термінами вивезення капіталу: короткостроковий (до одного року); середньостроковий (більше одного року); довгостроковий (більше 3 років).

4.За типом фінансових зобовязань: кредитні операції; інвестиційні операції.

5. За цілями використання: прямі інвестиції; портфельні інвестиції.

Переважна більшість країн використовують зарубіжні інвестиції для індустріалізації, підвищення наукомісткості виробництва та зайнятості населення. Країни — експортери капіталу за рахунок цього збільшують свою економічну могутність.

Показники вивезення капіталу характеризують рівень економічного розвитку країни. До них належать:

а) обсяг зарубіжних інвестицій даної країни та його співвідношення з національним багатством країни; Як правило, країна з високим рівнем економічного розвитку має більші можливості вкладення капіталу в економіку інших країн;

б) співвідношення обсягу зарубіжних прямих інвестицій даної країни з обсягом іноземних прямих інвестицій на її території; Це співвідношення характеризує розвиток міжнародних інтеграційних процесів і тісно пов'язане з ефективністю функціонування.

в) зовнішній борг країни і його співвідношення з її ВВП/ВНП.