2015-06-30
886
Платіжний баланс (balance of payments) — це балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв’язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів.
Способи використання інформації платіжного балансу:
По-перше, за допомогою записів результатів обміну між країнами татям зробити висновок про стабільність системи плаваючих курсів,
По-друге, платіжний баланс незамінний і в умовах фіксованих валютних курсів, оскільки допомагає визначити розміри нагромадження даної валюти в руках іноземців і дає змогу вирішити питання про доцільність підтримування фіксованого курсу валюти, якщо їй загрожує криза.
По-третє, рахунки платіжного балансу надають інформацію про накопичення заборгованості, виплату процентів і платежів з основної суми боргу і можливості країни заробити валюту для майбутніх платежів.
Структура платіжного балансу:
· Торговельний баланс
· Баланс послуг та некомерційних платежів
· Баланс руху капіталів і кредитів
Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту.
Економічний зміст активу чи дефіциту торговельного балансу щодо конкретної країни залежить від її положення в світовому господарстві, характеру її зв’язків із партнерами та загальної економічної політики.
Баланс послуг та некомерційних платежів включає:
· платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний, телекосмічний та інші види зв’язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання
· дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачу інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків, торгівлю ліцензіями, лізингові операції тощо;
· за прийнятими у світовій статистиці правилами у розділ “Послуги” входять, як не дивно, виплати прибутків від інвестицій за кордоном та процентів за міжнародними кредитами, хоча за економічним змістом вони звичайно ближчі до руху капіталу;
· за методикою МВФ показують односторонні перекази:
- державні операції – субсидії іншим країнам по лінії економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації;
- приватні перекази – перекази іноземних робітників, фахівців, родичів на батьківщину.
Три перелічені вище групи операцій – послуги, надходження від інвестицій, односторонні перекази – називають невидимими операціями на противагу експорту та імпорту реальних цінностей (товарів).
Баланс руху капіталів і кредитів – виражає співвідношення вивозу та ввозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів.
За економічним змістом ці операції поділяються на дві категорії:
· міжнародний рух підприємницького капіталу;
· міжнародний рух позикового капіталу.
У квітні 2010 року другий місяць поспіль спостерігався профіцит зведеного сальдо
платіжного балансу – 1.3 млрд. дол. США (що навіть збільшився порівняно з 1 млрд. дол. США в березні). За відносно невисокого профіциту поточного рахунку (234 млн. дол. США), що склався в умовах сприятливої кон’юнктури на ринках чорних металів у світі, притік валюти до країни формувався насамперед за татями фінансового рахунку (за яким додатне сальдо становило 1.1 млрд. дол. США). Факторами виступали розміщення українськими емітентами єврооблігацій, зростання зацікавленості нерезидентів у цінних паперах уряду та стабільна фінансова ситуація всередині країни (поступове відновлення довіри до банківської системи та національної валюти сприяло продовженню скорочення запасів готівкової валюти в інших секторах економіки).
