Безумовно, інтеграційні процеси в міжнародній економіці мають низку позитивних наслідків

По-перше, є можливість вирішити проблеми торговельної політики. Інтеграційні об'єднання дають змогу створити більш стабільне і передбачувальне середовище для взаємної торгівлі та взаємодії у рамках таких інституцій, як Світова організація торгівлі.

По-друге, з'являються передумови використання переваг економіки масштабу. Це досягається завдяки розширенню ринку, зменшенню трансакційних витрат тощо.

По-третє, виникає обмін досвідом структурної перебудови економіки в трансформаційні періоди. Більш розвинені країни підключають своїх сусідів до здійснення глибоких економічних реформ.

По-четверте, стає можливою підтримка молодих галузей виробництва, оскільки інтеграційні об'єднан­ня є водночас і широким регіональним ринком, на якому можуть знайти попит товари цих галузей.

Всі ці та інші наслідки міжнародної економічної інтеграції потребують певної оцінки. Але сьогодні це повноцінно можна зробити тільки в рамках теорії митного союзу, яка розвивалася свого часу Якобом Вайнером як прикладна область зовнішньоекономічної теорії.

Але в будь-якому випадку поки що найбільш рельєфно вимальовується прогрес регіональної інтеграції.

Основні принципи та ефекти інтеграції

В рамках міжнародної економіки інтеграція має оцінюватись з такої позиції: чи є вона кроком на шляху розвитку вільної торгівлі, чи, навпаки, є перепо­ною для торговельних потоків.

Для оцінки відповідності створення інтеграційного угрупування інтересам міжнародної економіки в цілому в першій половині 90-х р. XX ст. спеціалісти світового банку сформулювали ряд критеріїв:

1)регіональні торговельні угоди мають охоплювати всі без винятку галузі економіки;

2)лібералізація торгівлі на умовах режиму найбільшого сприяння має передувати утворенню будь-якого нового інтеграційного угрупування або супроводжувати його, особливо якщо початкові тарифи є високими;

3)перехідний період не повинен перевищувати 10 років і включати чіткий графік лібералізації торгівлі в окремих галузях;

4)загальний митний тариф, що впроваджується в межах митного союзу, не повинен перевищувати найнижчий тариф, що діє в країнах, щодо яких застосовується режим найбільшого сприяння;

5)правила вступу нових членів в інтеграційне угрупування мають бути досить ліберальними і не перешкоджати його розширенню;