2015-06-30
341
Термін лізингової оренди може бути від 3-х до 20-ти років.
Залежно від обсягу обов'язків лізингодавця та терміну використання устаткування лізинг поділяється на:
· фінансовий;
· оперативний.
Оперативний лізинг характеризується невеликим терміном контракту (від 3-х до 9-ти років) та неповною амортизацією об'єктів лізингу. Після закінчення строку об'єкт лізингу може повертатися орендарем, чи укладається нова угода.
Фінансовим (капітальним) лізингом вважається оренда, при якій до орендаря переходять усі ризики та переваги, пов'язані з володінням об'єктом оренди. Лізинг вважається фінансовим, якщо договір оренди передбачає наявність хоча б однієї з наступних умов:
1) право власності на орендоване майно повністю переходить до орендаря після закінчення терміну оренди;
2) орендарю надається можливість після закінчення терміну оренди придбати орендоване майно за залишковою вартістю або відновити оренду на умовах символічної орендної плати;
3) термін оренди охоплює більше 75% строку корисного використання майна;
|
|
|
4) дійсна вартість мінімальних орендних платежів дорівнює або перебільшує 90% поточної вартості орендованого об'єкту.
Таким чином, міжнародні потоки капіталу - це міжнародне переміщення фінансових вимог, потоки між кредиторами та позичальниками в різних країнах та (або) фінансові потоки між власниками та підприємствами, якими вони володіють за кордоном.
Транснаціональні корпорації
Транснаціональні корпорації (ТНК) - основний суб'єкт закордонного капіталовкладення в сучасному світі.
ТНК - міжнародні компанії за характером своєї діяльності: вони володіють чи контролюють виробництво продукції (чи послуг) поза межами країни базування, розташовуючи в різних країнах світу свої філії, і функціонують відповідно до глобальної стратегії, що розробляється головною компанією.
Таким чином, „між народність” ТНК визначається роллю, яку мають зарубіжні операції в усіх аспектах економічного життя цих компаній.
Комісією з ТНК 00Н розроблене наступне визначення:
ТНК - це компанія, що включає одиниці в двох або більше країнах, незалежно від їх юридичної форми та сфери діяльності. Її система прийняття рішень дозволяє проводити узгоджену політику і здійснювати загальну стратегію через єдиний керівний центр. Окремі одиниці пов'язані власністю так, що одна з них може мати значний вплив на діяльність інших і, зокрема, ділити знання, ресурси і відповідальність з іншими.
Основні мотиви „транснаціоналізації” бізнесу:
1 ) забезпечення свого виробництва іноземною сировиною;
2) закріплення на закордонних ринках збуту шляхом створення своїх філій;
|
|
|
3) раціоналізація виробництва шляхом його переміщення до країн з меншими витратами виробництва, ніж на національній території;
4) орієнтація на „техно-фінанасову стратегію”, яка полягає у використанні зарубіжних капіталовкладень для створення таких форм закріплення на зарубіжних ринках, як організація супідрядних підприємств; укладання довгострокових партнерських угод з іншими фірмами; відмова від частини старих виробництв і розширення нових видів діяльності, насамперед, у сфері науково-технічних досліджень і розвитку, пошук прибутків на міжнародних фінансових ринках.
ТНК належить 90% прямих зарубіжних капіталовкладень. На них же припадає більш ніж 1/2 світової торгівлі. Міжнародна торгівля сировиною майже повністю знаходиться під їхнім контролем. ТНК контролюють 90% світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, джутом і залізною рудою; 85% - міддю та бокситами; 80% - чаєм та оловом; 75% - бананами, натуральним каучуком та сирою нафтою.
Протягом останніх двох десятиліть щорічно половина ц американського експорту припадає на американські та іноземні ТНК. У Великобританії аналогічний показник становить 80%, Сингапурі - 90%. Більша частина всіх платежів, пов'язаних з трансфертом новітніх технологій, здійснюється в межах ТНК (80% у США та Великобританії, до 90% у Німеччині).
На фінансових ринках ТНК виступають значною силою, яка визначає стан найважливіших операцій. Наприклад, їх сукупні валютні резерви в декілька разів більші, ніж сукупні резерви всіх центральних банків світу.
На початок 90-х років, за даними 00Н, в світі було приблизно 10 тисяч ТНК. 600 корпорацій входять до „Клубу мільярдерів” з сумою продаж близько 1 млрд. дол. США щорічно, що прирівнює їх масштаби з цілими країнами.
