І. 1. 2. 5. ЮНІСПЕЙС-ІІІ про подальший розвиток МКП

Надзвичайно велику увагу приділив Всесвітній форум правовим проблемам у сфері освоєння космічного простору, формулюванню нових завдань в галузі розвитку космічного права, що знайшло своє місце і в Доповіді Третьої конференції ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (частина IV, розділ Н, глава 2 «Міжнародне космічне право») та у Віденській декларації про космічну діяльність і розвиток людського суспільства (розділ І, п. 1е «Зміцнення та зміни у статусі космічної діяльності в рамках системи ООН»).

Підкресливши визначний внесок Комітету ООН з космосу та його Юридичного підкомітету в становленні МКП, форум проаналізував сьогоднішній стан розбудови космічного права, у тому числі й невирішені до цього часу проблеми:

- питання про огляд та можливий перегляд Принципів, що стосуються ядерних джерел енергії в космічному просторі;

- проблеми щодо визначення та делімітації космічного простору, а також використання геостаціонарної орбіти, включаючи розгляд шляхів і засобів раціонального та справедливого розподілу ресурсів ГСО без шкоди для ролі МСЕ;

- огляд статусу п’яти міжнародно-правових документів з космосу.

Водночас, орієнтуючись на важливість правового врегулювання як нових напрямів космічної діяльності, у тому числі пов’язаних з усе більшою прагматизацією цієї діяльності, акумулювання її в межах світового космічного ринку, так і на вирішення нових правових проблем, які виникають у зв’язку з розвитком традиційних напрямів, Конференція рекомендувала Комітету ООН з космосу та його Юридичному підкомітету проаналізувати і внести через Секретаріат на розгляд держав-членів пропозиції щодо нових можливих пунктів порядку денного:

- комерційні аспекти космічної діяльності (наприклад, питання прав власності, страхування та відповідальності);

- огляд діючих норм міжнародного права, що можуть бути застосовані до космічного сміття;

- правові аспекти проблеми космічного сміття;

- порівняльний аналіз принципів міжнародного космічного права та міжнародного економічного права;

- огляд принципів використання державами ШСЗ для міжнародного безпосереднього телевізійного мовлення та принципів, що стосуються дистанційного зондування Землі з космосу, з метою їх можливого майбутнього перетворення в договори;

- вдосконалення Конвенції про реєстрацію об’єктів, що запускаються в космічний простір;

- розгляд Угоди про виконання Частини ХІ Конвенції ООН з морського права від 10 грудня 1982 року як типової моделі для сприяння більш широкому приєднанню держав до Угоди про Місяць;

- перегляд концепції «запускаюча держава».

Конференція, безумовно, стала визначною віхою в розвитку людської цивілізації, підтвердженням чого стало прийняття ЮНІСПЕЙС-ІІІ двох основних програмних документів: Доповіді Третьої конференції ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях і Віденської декларації про космічну діяльність і розвиток людського суспільства. В цих документах світове співтовариство отримало системне викладення аналізу стану розвитку сучасної космонавтики як каталізатора соціально-економічного прогресу, а також наочні приклади численних результатів практичного використання космічних засобів і технологій для вирішення глобальних проблем людства, внеску в цей процес нових «космічних» націй і зростаючої ролі світового ринку космічних послуг і технологій та приватного сектора.

І.1.2.6. Завдання для самостійної роботи

1. Ознайомтесь з рекомендованою до цієї теми літературою.

2. Проаналізуйте основні етапи становлення МКП і роль ООН, її спеціальних органів у прогресивному розвитку цієї галузі права.

3. Охарактеризуйте основні функції Комітету ООН з космосу та його Юридичного підкомітету в розвитку МКП.

4. Визначте роль міжнародних спеціалізованих організацій у побудові космічного правопорядку.

підсумки

Необхідно зрозуміти:

1. Сучасне міжнародне право все більше набуває договірного характеру, в результаті чого за останні десятиліття чимало його інститутів перейшли із стану звичаєвого права у договірне. І цілком закономірно, що прогресивний розвиток міжнародного космічного права пов’язується з його кодифікацією передусім в рамках Організації Об’єднаних Націй.

2. З перших років космічної ери проблеми правового регулювання відносин держав у галузі космічної діяльності були в центрі уваги ООН та її спеціальних органів, створених для координації досліджень проблем правового регулювання космічної діяльності та прогресивного розвитку міжнародного космічного права.

3. Діяльність ГА ООН із запровадження правових основ космічної діяльності сприяла впорядкованості міжнародних відносин у космічній галузі.

4. Саме основні договори з питань космічної діяльності, розроблених під керівництвом КВКП і його Юридичного підкомітету та прийняті ГА ООН у 1967-1979 рр., стали підґрунтям для встановлення міжнародного правопорядку в космосі – порядку міждержавних відносин,, заснованому на нормах міжнародного права.

Слід запам’ятати:

1. Найбільшими здобутками в роботі Комітету ООН з космосу та його Юридичного підкомітету є розробка основоположних міжнародних документів, що становлять основу МКП: Договір про космос 1967 р., Угода про рятування 1968 р., Конвенція про відповідальність 1972 р., Конвенція про реєстрацію 1975 р., Угода про Місяць 1979 р., зводів Принципів космічної діяльності (1993-1996 рр.).

2. Всесвітні конференції ООН з мирного використання космічного простору стали визначними віхами в розвитку теорії та практики застосування космічної техніки в різних галузях людської діяльності, а також вдосконалення міжнародно-правових механізмів регулювання співробітництва держав в космічній галузі.

3. Результати роботи Третьої конференції ООН з космосу – це програма діяльності світової космічної галузі щонайменше на 10-15 найближчих років, «дороговказ» для КВКП і його Юридичного підкомітету в їх діяльності з кодифікації та прогресивного розвитку МКП.

4. Реалізація планів, окреслених програмними документами ЮНІСПЕЙС-ІІІ, дозволить, крім іншого, продовжити заходи з розв’язання глобальних проблем людства на початку ХХІ століття за рахунок використання космічних технологій в багатьох галузях економіки, науки, культури та освіти.

Треба вміти:

1. Пояснити особливості діяльності ООН з координації процесу прогресивного розвитку МКП.

2. Розрізняти. дієвість актів, які схвалює ГА ООН і які приймають спеціалізовані, міжурядові та інші організації в сфері космосу.

3. Охарактеризувати основні напрями нормотворчої діяльності організацій системи ООН, які беруть безпосередню участь у вдосконаленні міжнародного космічного права.

4. Сформулювати особливості участі в нормотворчому процесі в галузі міжнародного космічного права неурядових організацій: АМП, МАА, МАФ, МІКП, КОСПАР.

Рекомендована література

1. Ф. Нозари. Космическое право. – М.: Юридическая литература, 1979.

2. космическая деятельность Организации Объединенных Наций и международных организаций. Док. ООН A/AC.105/705. − Нью-Йорк: Изд-во ООН, 1999.

3. Доклад Третьей конференции Организации Объединенных Наций по исследованию и использованию космического пространства в мирных целях. Док. ООН A/CONF.184/6. – Нью Йорк: Изд-во ООН, 1999.

4. О. Бєглий. Роль Організаціі Об'єднаних Націй у врегулюванні відносин у сфері космічної діяльності // Правова держава. Ювілейний щорічник наукових праць. – Вип. 10. – К.: Юр. вид-во «Ін Юре», 1999.

5. О. Бєглий. Конференції ООН з космосу // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К.: «Українська енциклопедія», 2001. – Т.3.