Національні спроби врегулювання проблеми засмічення космічного простору

Перші кроки на шляху до врегулювання питання щодо утилізації «космічного сміття» вже зроблені Федеральною комісією зв'язку США (FCC – Federal Communications Commission).

Відтепер американські супутники зв'язку, що були запущені після 18 березня 2002 р. на ГСО та відпрацювали свій ресурс, мають бути переведені на так зване «космічне кладовище» (орбіта на 200-300 км. вище геостаціонарної). Такі правила, прийняті на основі рекомендацій МККС, стосувались спочатку тільки операторів, що мають американську ліцензію, тобто мають право надавати свої послуги на території США. Але згодом, наслідуючи приклад США, до цих правил приєдналися й інші країни.

Сьогодні існує низка міжнародних та національних стандартів зі зменшення засмічення навколоземного космічного простору та захисту від космічного сміття. Серед них можна назвати: стандарти Національного управління Сполучених Штатів Америки з аеронавтики та дослідження космічного простору (НАСА); вимоги безпеки, що пов'язані з космічним сміттям, Національного центру космічних досліджень Франції (КНЕС); стандарт з попередження виникнення космічного сміття Національного агентства з освоєння космічного простору Японії (НАЗДА); Галузевий стандарт «Вироби космічної техніки» Російського авіаційно-космічного агентства (Росавіакосмос); проекти європейського стандарту з попередження виникнення та захисту від «космічного сміття» і відповідних правил космічної діяльності в Україні тощо.

Але цілком зрозуміло, що для міжнародного визнання і узгодження з основними принципами МКП відповідні правила поведінки держав повинні були прийняті на рівні ООН.