Конференція ООН по торгівлі і розвитку — юнктад (united Nations conference on Trade and Development — unctad)

Створено, відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї, у 1964 р. у якості спеціального постійного органа ООН. Перша сесія Конференції відбулася в Женеві в 1964 р. Надалі сесії ЮНКТАД проводилися кожні чотири роки. Остання IX сесія відбулася в Мидранде (ПАР) у травні 1996 р. Наступна Х сесія намічена на 2000 р. і буде проходити в Таїланду.

Членами ЮНКТАД є 185 держав-членів ООН і 3 члени представляють спеціалізовані агентства.

Цілі ЮНКТАД:

• сприяння розвитку міжнародної торгівлі з метою прискорення економічного росту і розвитку, особливо в країнах, що розвиваються;

• установлення принципів і політики, що стосується міжнародної торгівлі і зв'язаних з нею проблем економічного розвитку, зокрема, в області фінансів, інвестицій, передачі технології;

• розгляд і сприяння організації діяльності інших установ у рамках системи ООН в області міжнародної торгівлі і відповідних проблем економічного розвитку;

• прийняття в разі потреби мір для ведення переговорів і твердження багатобічних правових актів в області торгівлі;

• узгодження політики урядів і регіональних економічних угруповань в області торгівлі і зв'язаного з нею розвитку, виступаючи як центр такого узгодження.

В основу діяльності ЮНКТАД покладені функції, визначені резолюцією 1995 (XIX) Генеральної Асамблеї ООН. Коло ведення ЮНКТАД охоплює практично всі актуальні економічні і правові аспекти сучасної міжнародної торгівлі і зв'язані з нею питання економічного розвитку.

Основні напрямки діяльності ЮНКТАД наступні.

1. Регулювання торгових і економічних відносин між державами: розробка концепцій і принципів розвитку світової торгівлі. Особливе місце в цій діяльності займає розробка «Принципів міжнародних торгових відносин і торгової політики». Суть принципів можна звести до наступного основним положенням: здійснення торгових і інших економічних відносин між країнами на основі рівноправності, поваги суверенітету, невтручання у внутрішні справи країн і взаємної вигоди; неприпустимість дискримінації і методів економічного тиску в будь-якій формі; послідовне й універсальне застосування режиму найбільшого сприяння у всіх питаннях торгівлі з наданням розвитими країнами особливих пільг на користь країн, що розвиваються, без поширення їхній на розвинуті країни; скасування преференций, якими користаються окремі розвиті країни у країнах, що розвиваються; полегшення доступу товарів третіх країн на ринки країн-членів економічних угруповань; стабілізація ринків сировинних товарів шляхом висновку міжнародних стабілізаційних товарних угод; поліпшення товарної структури експорту країн, що розвиваються, шляхом збільшення в ньому питомої ваги готових виробів і напівфабрикатів; сприяння поліпшенню невидимої торгівлі цих країн; економічне і технічне сприяння і надання пільгових, державних і часток, кредитів розвитими країнами державам, що розвиваються, з метою доповнення і полегшення зусиль останніх без яких-небудь неприйнятних для них умов політичного, економічного, військового чи іншого характеру. Надалі зазначені принципи лягли в основу розробленої в рамках ЮНКТАД «Хартії економічних прав і обов'язків держав» (1976 р.).

У резолюції, прийнятої VI сесією ЮНКТАД, відзначається необхідність: зупинити подальший ріст протекціонізму, скоротити і ліквідувати кількісні обмеження в торгівлі; прийняття розвитими країнами заходів для скасування застосування антидемпінгових процедур і компенсаційних пошлин, що наносять збиток третім країнам; домагатися змін у міжнародній торговій системі з метою її поліпшення і зміцнення за допомогою поваги принципів найбільшого сприяння; відмовлення від примусових заходів — політики торгових обмежень, блокади, ембарго й інших економічний санкцій у відношенні країн, що розвиваються.

IX сесія ЮНКТАД, що проходила в 1996 р. і присвячена проблемі «сприяння росту і стійкому розвитку в умовах глобалізації і лібералізації світової економіки», визначила подальші напрямки діяльності ЮНКТАД в області торгівлі і розвитку, націлені на повну інтеграцію країн, що розвиваються, особливо найменш розвитих, і країн з перехідною економікою у світову економіку й у систему світогосподарських зв'язків.

Сесії ЮНКТАД являють собою багатобічні економічні форуми, проведені в рамках системи ООН. Більшість рішень ЮНКТАД власне кажучи розглянутих питань не мають обов'язкової сили і носять рекомендаційний характер. На минулих перших сімох сесіях ЮНКТАД було прийнято більш 160 резолюцій; число резолюцій, вироблених на регулярних і спеціальних сесіях Ради по торгівлі і розвитку, перевищило 400. У рамках ЮНКТАД розроблена широка гама інших багатобічних документів: конвенції, угоди, погоджені висновки, кодекси, що мають різну юридичну чинність.

Виконавчим органом ЮНКТАД є Рада по торгівлі і розвитку (Trade and Development Board — TDB), що забезпечує роботу між сесіями Конференції. Рада представляє щорічно Конференції і Генеральній Асамблеї через ЭКОСОС доповіді про свою діяльність. Доступ до складу Ради відкритий усім країнам-членам ЮНКТАД. У 1996 р. число членів складало 115.

На регулярних сесіях Ради обговорюються питання глобальної політики, взаємозалежності економіки країн світу; проблеми торгівлі і валютно-фінансових відносин;

торгової політики, структурної перебудови й економічних реформ. Рада здійснює контроль за всією сферою діяльності ЮНКТАД, спостерігає за реалізацією Програми дій для найменш розвитих країн, а також Нової програми ООН для розвитку країн Африки.

Робочими органами Ради з 1997 р. є комісії, що здійснюють координацію діяльності по закріпленим за ними областям:

по інвестиціях, технологіям і фінансовим питанням; по торгівлі товарами і послугами; по розвитку приватного підприємництва. Комісії провели свої перші сесії в 1997 р. Намічається проведення максимум 10 щорічних зустрічей експертів/спеціальних робочих груп. Комісії замінили діяли до 1996 р. чотири постійних комітети.

Діяльність ЮНКТАД зробила істотний вплив на всю багатобічну систему регулювання міжнародної торгівлі. Зокрема, це обумовило здійснення модернізації ГАТТ. У складі Генеральної угоди з'явилася нова четверта частина, де визнається особлива роль і особливе місце країн, що розвиваються, у міжнародних економічних відносинах. З діяльністю ЮНКТАД зв'язані також зміни в діяльності МВФ і МБРР, що виразилися у визначеному повороті до нестатків країн, що розвиваються, і особливо до найменш розвитим. ЮНКТАД з'явилася ініціатором надання невзаємних і недискримінаційних преференций, що представляють важливі елементи сучасної системи регулювання «міжнародної торгівлі. ЮНКТАД внесла істотний вклад у створення нової комплексної системи регулювання світових товарних ринків.

У рамках ЮНКТАД склалася і придбала сучасну роль «Група 77», названа так по числу країн, що розвиваються, що створили загальну платформу захисту своїх економічних інтересів у міжнародній торгівлі. «Група 77» зіграла важливу роль у формуванні міжнародної стратегії ООН по економічних питаннях і відносинам із країнами, що розвиваються. ЮНКТАД розробила і здійснює нові організаційні форми роботи, що дозволяють знаходити баланс інтересів різних країн і різних груп країн із проблем міжнародного економічного співробітництва. Характерним для роботи ЮНКТАД є попереднє визначення позицій усередині кожної групи країн, що забезпечує більш зважене врахування інтересів представлених країн при виробленні загальних рішень.