Нові підходи до організації

Групова організація

Деякі фірми використовують групову організаційну структуру, тобто підхід до проектування організації, що покладається ви­нятково на проектні групи з малим або й нульовим відсотком функційної ієрархії. У разі застосування такого типу організації, працівники постійно рухаються від одного проекту до іншого, залежно від кваліфікації та потреб цих проектів. Всі групи в орга­нізації невеликі. Такий підхід дає їм змогу змінювати напрям діяльності, досліджувати нові ідеї й випробовувати нові методи без жорстких бюрократичних організаційних умов.

Віртуальна організація

Віртуальна та групова організація дещо подібні між собою. Віртуальна організація має слабку структуру або ж взагалі не має формальної структури. В таких організаціях, зазвичай, невеликий постійний обслуговуючий персонал, невеликий штат тимчасових працівників та адміністрації. Коли потреби організації змінюються, менеджери або наймають тимчасових працівників, або звільняють деяку їх кількість, орендують потужності, користуються деякими послугами "напрокат", забезпечуючи потреби організації. Отже, організація діє лише відповідно до її потреби. Наприклад, Global Research Consortium(GRC) є віртуальною організацією. Вона пропонує дослідження та консультаційні послуги фірмам (компаніям), що працюють в Азії. Залежно від того, яких послуг потребує клієнт, GRC збільшує штат від трьох постійних працівників до багатьох десятків незалежних консультантів та науковців, з якими вона підтримує зв'язки. У будь-який час GRC може розробляти декілька проектів та наймати 20-30 спеціалістів. Якщо проект змінюється, то, відповідно, змінюється і структура організації.

Навчальна організація

Новим підходом до проектування організації є так звана навчальна організація. Такі організації намагаються поєднати постій не вдосконалення з постійним навчанням та підвищенням кваліфі­кації своїх працівників. Вони пов'язують постійний персональний розвиток та навчання працівників із розвитком фірми залежно від її потреб. Хоча менеджери можуть розвивати концепцію навчаль­них організацій у різних напрямах, однак найчастіше їхньою метою є поліпшення якості, постійне вдосконалення та показники виконання роботи. Вважають, що найвагомішим у логічній стратегії постійного вдосконалення є турбота про належну оцінку таланту працівників, їхньої майстерності, знань, кваліфікації.

Останніми роками такий підхід використали багато організацій. Наприклад, Shell Oil Company купила центр для конференцій на північ від своїх філій у Х'юстоні. У цьому Центрі створено сучасні класи та навчальні технології, ресторан, рекреаційні майданчики для гольфу, плавальний басейн, тенісні корти. Лінійні менеджери фірми постійно проходять ротацію через Shell Learning Centre, як назвали цей центр, і він слугує своєрідним навчальним факультетом. Такі навчальні заходи тривають від кількох днів до місяців. Працівники Shell, крім того, постійно відвідують програми навчання, семінари, де їх навчають, як продуктивніше працювати.

Таким чином, структура організації та проектування визначені п'ятьма головними елементами: спеціалізацією робіт, структуризацією, звітністю, повноваженнями та координацією.

Першою універсальною моделлю проектування організації була бюрократична модель, яка грунтувалася на раціональних та логічних принципах, інструкціях і процедурах.

Ситуаційне бачення проектування організації грунтується на тому, що основою оптимального проекту організації є дія ситуаційних чинників.

Існують чотири найважливіші ситуаційні чинники:

- технологія;

- середовище;

- розмір;

- цикл існування організації.

Кожен з цих чинників відіграє важливу роль у вирішенні питання - яким повинно бути проектування організації.

Сьогодні багато організацій обирають одну з чотирьох головних форм проектування організації: функційну, конгломе­ратну, філіальну або матричну. Інші організації використовують гібридний проект, що поєднує кілька форм проектування організації.