Дія курсу валюти на прибуток і прибутковість активів філії

Цей набір вихідних варіантів відображає ситуацію для двох періодів часу з урахуванням можливості сильних коливань курсу валюти в поточному періоді в порівнянні з попереднім. Вважалось, що ціна реалізації товару на зарубіжному ринку трохи зросте при збереженні стабільного курсу валюти (2 графа). У результаті зросту ціни на 10% прибуток фірми з іноземними інвестиціями зросте вдвічі: з 5000 грн. до 10000, і пропорційно йому подвоїться й доларовий прибуток. Треба помітити, що показник прибутковості інвестицій капіталу також подвоїться.

У 3 графі представлений випадок, коли витрати зарубіжного філіалу на купівлю одиниці товару різко зростають на 50%, і підприємство намагається підняти ціну, аби компенсувати зріст витрат. Через це, скоріш за все, впаде обсяг реалізації – передбачається, що ця величина складе 25%. Через зріст ціни на товарно-матеріальні запаси зросте також і вартість активів фірми, наприклад, на 6000 грн. У той час, коли прибуток, виражений у гривнях, впаде на 37,5%, прибутковість інвестованого капіталу знизиться навпіл – це результат впливу подорожчання оборотних засобів. Прибуток і доларовому вираженні, однак, впаде ще сильніше, як наслідок зросту курсу долара.

У 4 графі показано ситуацію, коли курс долара падає, отже, імпорт товарів з США обходиться дешевше. І дійсно, витрати фірми на купівлю одиниці товару падають на 50% у порівнянні з випадком, коли долар зростає (3 графа). Можна передбачити, що фірма у такому випадку знизить ціну, і тоді кількість проданих товарів зросте на 10% й сягне 1100 штук. Тоді виручка буде такою самою, як і при стабільному обмінному курсі (2 графа). Однак треба помітити, як зниження собівартості впливає на прибуток підприємства з іноземними інвестиціями: вона зростає до 17000 грн., що відображається на зрості прибутковості інвестованого капіталу до 63%, який, у свою чергу, посилюється завдяки падінню вартості активів через зниження ціни товарно-матеріальних запасів. Зниження курсу долара також звеличить прибуток у доларовому вираженні до рівня, більш ніж вдвічі перевищуючому показник з 2 графи, - приріст його складе 124%.

Додаткові ускладнення виникають, коли необхідно враховувати різні темпи інфляції у різних країнах. Як стало зрозуміло з досвіду 70-х рр.. у США (період сильної інфляції), операційні витрати не обов’язково зростають пропорційно темпів інфляції, ціни матеріалів, палива, зарплата робітників також не завжди відповідають їм. Тому детальний аналіз її впливу на операції на світовому ринку потребує більш глибокого розуміння проблеми, аніж те, яке може дати коротке зведення.

Слід також відмітити тут іще один аспект операцій з іноземною валютою. Компанії, що займаються експортом, імпортом або іншими операціями з іноземною валютою, будуть використовувати, по мірі можливостей, методи хеджування (hedging), щоб захиститися від ризику нехай навіть тимчасових коливань курсів валюти.

Хеджування – це одночасний продаж чи купівля форвардних контрактів на іноземну валюту, щоб компенсувати суму тільки що виконаної комерційної угоди.

Наприклад, якщо компанія з США експортує свої товари на зарубіжний ринок та очікує отримати оплату за свої поставки у місцевій валюті через 30 або 60 днів, то одночасно її фінансист може заключити контракт на продаж еквівалентної суми іноземної валюти на той момент у майбутньому, але за сьогоднішнім курсом. Такий валютний контракт – його називають форвардним (forward trade) – являє собою типовий приклад широко вживаного на світовому валютному ринку виду угод. По суті, мета валютного хеджування – прив’язка до превалюючого на сьогоднішній день курсу валюти, аби обминути ризик його змін.