Змістовий модуль 9 « Теорія пізнання. Логічні форми розвитку знань»

1 2 3 4 5 6 7

(3 год.)

Теоретичні питання:

1. Що вивчає гносеологія і як формулюється її основне питання?

2. Як у гносеології визначалися і сьогодні визначаються об’єкт та суб’єкт пізнання?

3. Назвіть основні принципи сучасної наукової гносеології.

4. Розкрийте сутність творчості як конструктивного принципу пізнання.

5. Охарактеризуйте зміст законів формальної логіки Арістотеля.

6. Як ви розумієте історичну та соціокультурну природу пізнання?

7. Чому пізнавальне відношення суб’єкта має суспільно-історичний характер?

8. У чому полягає обмеженість чуттєвого рівня пізнання і які особливості раціонального рівня?

9. Хто має рацію у поглядах на пізнання: прибічники сенсуалізму, раціоналізму чи інтуїтивізму?

10. В якому значенні вживається термін «діалектика»: Сократом, Платоном, Арістотелем, І. Кантом, Г. Гегелем і К. Марксом?

11. Які логічні основи наукового пізнання?

12. У чому полягає діалектика абсолютного та об’єктивного в істині?

13. Чим обумовлена вимога конкретності істини і в чому полягає її суть?

14. Як визначається заблудження в сучасній гносеології?

15. Як співвідносяться між собою знання і мудрість?

16. Які ви знаєте рівні знання?

17. Що таке істина та її ознаки?

18. Що є критерієм істини?

Поняття, зміст яких необхідно запам’ятати:

Агностицизм, аксіома, гносеологія, епістемологія, знання, пізнання, об’єкт пізнання, суб’єкт пізнання, творчість, творчість духовна, творчість соціальна, творчість технічна, творчість художня, відчуття, заблудження, здоровий глузд, інтуїція, ірраціоналізм, істина когерентність, оцінка, пам’ять, поняття, пояснення, правда, практика, розсудок, розум, сприймання, судження, скептицизм, умовивід, уявлення, цінності. Абстрагування, аналіз, аналогія, гіпотеза, дедукція, діалектика, експеримент, закон, ідея, індукція, категорія, логіка, моделювання, принцип, порівняння, проблема, синтез, спостереження, теорія, узагальнення, формалізація.

Логічні вправи (виконати одну з логічних вправ):

1. На заваді розвитку наукових знань, із огляду Ф. Бекона, стоять чотири ухили або привиди:

1)”привиди роду”;

2) “привиди печери”;

3) “привиди площі або ринку”;

4) “привиди театру”, які необхідно усунути.

Розкрийте зміст цих “привидів”. Чому їх критика Беконом є першою спробою в філософії Нового часу виявити суто гносеологічний суб’єкт, відокремити його від практичного суб’єкта.

2. “Замість умоглядної філософії, яка викладається в школах, можна створити практичну, за допомогою якої, знаючи силу і дію вогню, води, повітря, зірок, небес і всіх інших оточуючих нас тіл, …ми могли б стати мовби господарями і володарями природи” /Р. Декарт/.

Прокоментуйте цей вислів. На яких же принципах пропонує вчений підпорядковувати філософію практиці. Чи не переоцінює він при цьому ролі розуму?

3. За Кантом, пізнання це лише уконституювання свідомістю світу. За так джерело знань слід шукати не в цьому уконституйованому світі (сфері досвіду), а в правилах його конституювання, тобто не в об’єкті, а в суб’єкті.

На основі чого філософ прийшов до такого висновку. Зверніть увагу на його світ ноуменів і феноменів.

4. Результати процесу пізнання є гносеологічний образ, або суб’єктивний образ дійсності.

Чому пізнавальний образ є не копія, а ідеальний образ? Чому він не може вийти за межі суб’єктивності?

5. “Епістемологія – це теорія достовірного знання, яке завжди є процесом, а не станом” /Ж. Піаже/.

Як ви розумієте “пізнання як процес”? Чому це не “стан”? Як це пояснює автор генетичної епістемології і яка ваша позиція?

6. У будь-якому випадку незалежно від того, яку картину світу я малюю, я завжди буду перевіряти її істинність у термінах свого власного досвіду” /М. Шліц/.

До якого виду епістемологічного фундаменталізму можна віднести цей вислів? Абсолютизація якого досвіду тут має місце? Чи ви згодні з такою позицією автора? Ваші аргументи.

7. “Критицизм прагне не до того, щоб відмовитися – без достатніх на це підстав – від знань, а до того, щоб розглянути кожну частину, що здається таким, з огляду його вартостей і взяти те, що буде виступати знанням і після завершення цього розгляду” /Б. Рассел/.

Чи ви згодні з позицією одного з найвидатніших епістемологів ХХ століття? Чим пояснює філософ необхідність критичного ставлення до знань, які лише здаються нам такими? У чому тут він близький до Канта і його “сновидінь розуму”?

НДР № 9. ТЕМИ НАУКОВИХ РОБІТ*

1. Проблема активності суб’єкта пізнання у філософії Канта.

2. Пізнання як вид духовної діяльності.

3. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

4. Діалектика істини та заблудження в сучасній філософії.

5. Творчість і світогляд.

6. Методи творчої діяльності.

7. Свобода творчості – основа формування демократичних відносин у суспільстві.

8. Культура мислення і мислення про культуру.

9. Розсудок і розум як засоби мислення.

10. Категоріальний лад людського мислення.

11. Здоровий глузд як засіб світовідношення і метод мислення.