Робота з партнером

Найкраще зрозуміти актора і допомогти йому може тільки його партнер.

Звісно, змусити любити свого партнера неможливо, але навчитися розуміти й відчувати його — обов'язок аматорського актора. І починається ця робота із опанування вправ на парну взаємодію.

Парні вправи, пов'язані з балансом, що вимагають значно більшої напруженості, ніж індивідуальні вправи в рівновазі, розвивають як витривалість, так і здатність ділити напруження із партнером.

Спеціальні парні вправи мають на меті розвиток фантазії й уяви, тому що побудовані на вільному обиранні малюнка рухів.

До парного тренінгу належать вправи роботи із предметом, де необхідно грати із предметом як із партнером.

Саме парний тренінг, на відміну від індивідуального, при­пускає перехід від руху до цілеспрямованої дії. Стає важливим Не кількість засвоєних парних вправ, а якість нових відчуттів. Усі ці вправи виховують відповідальність за партнера, дбайливе ставлення до нього, його індивідуальних особливостей, від яких Належить успіх гри вдвох.

Комплексні вправи

Усі вправи об'єднані спільними завданнями.

1. Зберігати баланс, контролюючи перехід з однієї позиції в іншу.

2. Контролювати ступінь напруження тіла, якнайдетальніше проробляючи кожний етап вправи.

3. Координувати рухи відповідно до пропонованої структури й завдань.

4. Опановувати вправи в різних швидкостях, зберігаючи макси­мальну амплітуду, м'якість і безперервність руху.

5. Не допускати механічного виконання рухів, управляти інер­цією руху.

6. Під час виконання вправ стежити за безперервним, вільним подихом. Не стримувати видих.

7. Деякі вправи складаються з декількох груп рухів, і їх варто виконувати як єдину форму.

8. Контролювати роботу периферії тіла (ніг, рук, обличчя) до дріб­них деталей.

9. Під час виконання вправ контролювати відчуття руху.

Хода, біг. Подих

Вправа

В. П. Учні утворюють коло.

Техніка подиху

Чотири кроки — вдих через ніс і ледве відкриті губи, на чо­тири кроки — видих через рот. Зміна темпу перегонів не повинна змінювати ритму подиху, він повинен залишитися таким же, збільшиться або зменшиться тільки швидкість вдиху й видиху.

Методичні вказівки

Застосовуючи вправи під час бігу, учитель повинен постійно нагадувати учням про правильний ритмічний подих.

Подих

Після того, як установлено правильну техніку тренувального бігу й подиху, вправи під час бігу є засобом тренування подиху, необхідного для сценічного мовлення.

Вправа

В. П. Учні утворюють коло.

Музика: розмір 2/4 ритмічна. Завдання

Ходьба під музичний супровід із поступовим прискоренням темпу й переходом на помірний біг. Середній темп 120—130 кро­ків за хвилину.

Примітка, Стопи необхідно ставити на одну пряму лінію, по­чинаючи з п'яти й поступово переходити до пальців. Ця постава ніг обов'язково нейтралізує розгойдування тіла, додасть бігу правильної первинної форми. Коліна необхідно піднімати.

Вправа

В. П. Учні утворюють коло, обличчям до центра. Ноги на ширині плечей, тулуб нахилений трохи уперед, руки зігнуті у ліктях так, щоб передпліччя було розташоване горизонтально, кисті майже стиснуті в кулаки.

Музика: марш у темпі 120—130.

Завдання

Стоячи на місці, робити рухи руками, ніби під час перегонів. Права рука при змаху вперед рухається не тільки вперед, але й ліворуч, а ліва — уперед і праворуч. У ліктьових суглобах рухів немає.

Примітка. Необхідно досягати вільних, ритмічних хитані, рук і тільки в плечових суглобах. Під час бігу, нахилу тіло ніби лягає на повітряну подушку, що виникає за активного руху вперед. Шия повинна бути продовженням хребта. Голову не можна нахиляти вниз або закидати назад: це заважає подиху й не красиво виглядає.