Козацько-селянські повстання наприкінці ХVІ- початку ХVІІ ст

Кінець ХVІ ст. ознаменувався в Україні піднесенням козацько-повстанського руху.

Причини повстань:

- закріпачення селянства і нереєстрових козаків;

- збільшення панщини через ринкову спрямованість шляхетського господарства;

- поширення фільваркової системи;

- захоплення польськими феодалами південно - українських земель, де феодали зіткнулися з інтересами козаків;

- ігнорування польським урядом вимог щодо збільшення реєстру;

- обмеження прав і привілеїв запорозьких козаків, перетворення їх на кріпаків;

- поширення уніатської та переслідування православної церкви.

Основні вимоги:

- збільшення плати за військову службу;

- розширення козацького реєстру;

- вільні походи проти Криму та Османської імперії;

- привілеї для православної церкви.

ГОЛОВНІ ПОВСТАННЯ кінця ХVІ ст.:

1591-1593 – повстання Криштофа Косинського (Поділля, Київщина, Волинь);

1594 – козацька війна під проводом Северина Наливайка (Брацлавщина, Київщина, Волинь, Білорусь);

Діяльність гетьмана П.Сагайдачного:

1. перетворив козацьке військо на регулярне з відповідною дисципліною, навчанням та озброєнням;

2. збільшив козацький флот до 300 кораблів

3. співпрацював із нереєстровим козацтвом

4. організував успішні походи козаків проти Криму та Туреччини

5. разом з військом брав участь у походах польського війська на Москву;

6. у Хотинській війні військо під його керівництвом зіграло вирішальну роль;

7. стримував антипольські настрої в козацькому середовищі, віддаючи перевагу переговорам і компромісам.

8. разом з військом вступив у Київське братство, забезпечивши підтримку останньому;

9. відстоював права православної церкви.

ПОВСТАННЯ ПОЧАТКУ ХVІІ ст.:

- 1625 р. – під проводом Марка Жмайла;

- 1630 р. – під проводом Тараса Трясила (Федоровича); козацький реєстр збільшено до 8 тис.;

- 1635 – під проводом Івана Суліми;

- 1637 р. – під проводом Павла Бута; Після його поразки польський уряд видав «Ординацію війська запорозького реєстрового» 1638 р, згідно цього документу реєстр скорочено до 6 тис.; всі нереєстрові козаки мали стати кріпаками,; запорізька Січ підлягала ліквідації.

- 1638р. – Якова Острянина – козаки зазнали поразки й перейшли на територію Московської держави. Того ж року козаки попросили в польського уряду перемир’я. Настало десятиліття «золотого спокою»- до 1648 р.

Значення козацько-селянських повстань:

- козацтво проявило себе суспільною силою, готовою до оборони своїх прав і привілеїв;

- стали спробою поширити права і привілеї реєстрового козацтва на всіх;

- козаки набули досвіду організації повстань на великих територіях;

- повстання були підтримані селянами та міщанами, які масово вступали до козацьких лав;

- боротьба набуває національно - визвольного спрямування;

- козаки стали лідерами національно-визвольного руху;

Причини поразок козацько-селянських повстань:

- як правило, вони починалися стихійно. Без ретельного планування;

- головна мета – помста кривдникам, а не реалізація певної програми;

- селяни - повстанці не йшли далі своєї місцевості;

- старшина та реєстровці схилялися до переговорів, а не до рішучих воєнних дій;

- козацька армія поступалася польській у стратегії, озброєнні, вишколі.

Наслідки повстань:

- реєстрове козацтво позбавлене самоврядування: полковниками могли бути тільки поляки, очолював військо не гетьман, а спеціальний королівський комісар;

- козаки передавали полякам артилерію та військові відзнаки;

- обмежено територію розселення козаків;

- на території України постійно перебували польські війська;нереєстрові козаки перетворені на кріпаків, посилився феодальний гніт.

Тести