Підкарпатська Русь

Українське шкільництво в тій закарпатській країні, що має офіційну назву Підкарпатська Русь, почало заводитися з часу прилучення її до Чехословацької республіки, бо до того часу школи були там лише мадярські. Вже в 1920 р. налічувалася 321 руська (українська) народна школа. З того часу зріст українських шкіл іде поволеньки (в 1931 р. їх було 425), тоді як число чеських шкіл зростає з надзвичайною швидкістю (з 22-х у 1920 р. до 158 в 1931 р.) при загальній кількості чехословацьких дітей на Підкарпатській Русі біля 4000 душ. У 1932 р. міністр освіти ЧСР д-р. І. Дерер визнав за нездорову шкільну політику штучне насадження чеських шкіл за рахунок шкіл з українською викладовою мовою.

Щодо кількості інших українських шкіл, крім народних, та в 1931 р. налічувалося 16 міщанських шкіл, 6 реальних гімназій, З учительських семінарії, одна торговельна академія та дві торговельні школи, дві фахові школи для обробки дерева та одна для обробки металу.

Пануюча на Підкарпатській Русі чеська аграрна партія вносить у шкільну справу свою політику, насаджуючи в народних і середніх школах учителів-москвофілів і росіян-емігрантів, щоб відірвати тубільне населення від рідного українського пня. Це вносить мовний хаос у школу, особливо середню. Так, в Ужгороді та Берегові діти вчаться рідною мовою, тоді як у Мукачеві та Хусті вчать дітей почасти українською, почасти російською (не завжди правдивою російською, а з домішкою церковнослов’янської), почасти чеською мовою. Мовний хаос у школі може бути розв’язаний лише на користь української мови, якою говорить населення Підкарпатської Русі, як це авторитетно підтвердила в 1919 р. Чеська Академія наук і мистецтв.

Хоч шкільна повинність поширюється й на дітей Підкарпатської Русі (від 6 до 14 років), але багато дітей не може через різні причини відвідувати школу, головно в тих районах, де населення живе хуторами, віддаленими один від одного великим простором. Такі діти обслуговуються курсами. В 1931 — 32 рр. налічувалося 170 курсів, в яких училося 9176 дітей.

У галузі позашкільної освіти чехословацька влада провела за 12 років справді велику роботу на Підкарпатській Русі, де за мадярської влади налічувалося пересічно 60 % неграмотних, а за цей час організовано тут 1473 курси для дорослих неписьменних (на цих курсах училося 64 700 осіб), засновано 348 народних читалень, 413 громадських бібліотек, утворено 100 співочих гуртків, 28 народних оркестрів і т. д. Крім того, помічається більш активна діяльність місцевого населення на полі позашкільної освіти (організація «Просвіта», урядження вистав, різних свят і т. п.).