· У культурній сфері чітко вимальовуються дві тенденції — збереження української національно-культурної ідентичності та перенесення на місцевий ґрунт європейських новацій художнього самовираження.
· До Першої світової війни в європейському образотворчому мистецтві панував реалізм. Поряд із ним виник модернізм, як розрив з ідейними та художніми принципами класичного мистецтва. Обидва напрямки були притаманні тогочасному українському мистецтву.
· Український модернізм сформувався як національна самобутня течія на основі власної мистецької традиції і розвивався паралельно з європейськими.
· Український модернізм, особливо в літературі, зазнав значного впливу з боку романтизму.
· Своєрідність українського модернізму полягала в тому, що він з естетичного феномена перетворився на культурно-історичне явище, став спробою подолання провінційності, другорядності, вторинності української національної культури, формою залучення до надбань світової цивілізації.
· Український модернізм вважається відображенням переходу українського суспільства від етнографічно-побутової самоідентифікації, тобто вирізнення себе з-поміж інших, до національного самоусвідомлення — визначення свого місця і ролі в сучасному світі.
Українська культура періоду національно-демократичної революції (1917-1920 рр.)