2015-06-30
589
Подвоєння відбувається тоді, коли збігаються два однакових приголосних:
1. На межі префікса і кореня (віддаль, роззброїти, віддзеркалення).
2. На межі кореня і суфікса (годинник, денний, законний, винний, іменник, письменник).
3. На межі двох основ (бутиллітій, кротиллактон, вакуумметр).
4. На межі двох частин складноскорочених слів (міськком, юннат).
5. На межі дієслівної основи та постфікса –ся (розрісся, пасся).
6. У наголошених суфіксах –анн-, енн- зі значенням неможливості дії (нездолáнний (взагалі) – нездóланий (поки що), нездійснéнний – нездíйснений).
7. У словах гаття, бовван, лляний, панна, ссати.
Не відбувається подвоєння:
1) у дієприкметниках (даний, варений, смажений, підписаний);
2) у суфіксах –ан-, -ян-,-ен-, -їн- відносних прикметників (гречаний, зміїний, кам‘яний).
Подовження приголосних
Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч, подовжуються тільки між голосними:
1. Перед я, ю, є, і в усіх відмінках іменників середнього роду ІІ відміни, що закінчуються на -я (окрім родового відмінку множини), деяких іменників чоловічого, жіночого та спільного роду І відміни (зілля, баддя, сторіччя, знаряддя, життя, рілля, суддя, стаття, Ілля).
|
|
|
2. Перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини, якщо в називному відмінку основа закінчується на один м‘який або шиплячий приголосний (річчю, ніччю, подорожжю, розкішшю, міццю).
3. Перед я, ю у прислівниках типу навмання, спросоння, зрання, попідвіконню, попідтинню.
4. Перед є, ю у формах теперішнього часу дієслова лити, литися: ллє, ллю, ллєш, ллють, ллєте.
Якщо м‘який приголосний стоїть після приголосного, то подовження не відбувається (молодістю, Керчю, тертя, щастя).
Рекомендована література до теми
1. Український орфографічний словник /О. М. Улищенко, Н. С. Хрущова / За ред.А.О. Свашенко. – Х.: Прапор, 1999. – 846 с.
2. Український правопис /НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Ін-т української мови. – К.: Наук. думка, 2000. – С.7-22.
ІІІ. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
