За значенням і синтаксичними функціями у реченні сполучники поділяються на сурядні і підрядні:
сурядні сполучники | ||
єднальні | не тільки...а й, і (й), ні...ні, теж, також, як...так, | |
Протиставні | а, але, зате, проте, однак, все ж | |
розділові | або...або, то...то, чи то...чи то, поки не, з того часу як, або, чи | |
підрядні сполучники | ||
Часові | як, доки, щойно, поки, перш ніж, коли, з того часу як, поки, поки не | |
Умовні | якби, якщо, як, коли б | |
Мети | щоб, для того щоб, аби | |
допустові | незважаючи на те що, дарма що, хоч,, хай | |
наслідкові | так що, так що аж, так що й | |
Порівняльні | мов, як, немов, наче, неначе, немовби, начебто | |
причинові | бо, тому що, через те що, оскільки, завдяки тому що | |
Вчителеві спочатку необхідно виявити рівень мовленнєвої підготовки учнів і на цій основі планувати на кожному уроці роботу над словом і словосполученням, образним висловом, точністю й доречністю їх вживання, розвивати в учнів уміння свідомо підходити до оформлення власної думки, виховувати інтерес та увагу до слова в процесі оволодіння граматичним матеріалом.
|
|
Для вивчення в початкових класах службових частин мови відібрані знання, які є базовими для свідомого володіння мовою та формування графічних та орфографічних навичок.
Молодші школярі, починаючи з 1 класу, на різних рівнях вивчають три частини мови: іменник, прикметник, дієслово; у 2 класі - прийменник, в 3 класі знайомляться з займенниками і прислівниками. З урахуванням значущості для свідомого володіння мовою синтаксичних знань включені в програму знання про пропозицію як одиниці мови, про зв'язок слів у реченні. Знання про морфемний склад слова представлені в обсязі, необхідному для того, щоб молодші школярі могли усвідомити суттєві ознаки кожної морфеми, їх роль і взаємодію в слові.
25. Частки. Їх класифікація. Вигуки. Звуконаслідуванні слова. Вивчення службових слів на уроках української мови в початковій школі.
Часткою називається службова частина мова, яка надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових відтінків або служить засобом творення граматичних форм слів чи похідних слів. У широкому розумінні термін "частки" ототожнюється з усіма службовими словами, що не мають самостійного значення, а надають додаткових відтінків значенням інших слів (речень) або ж служать для вираження граматичних відношень.
Проте більш поширеним у традиційному мовознавстві є інший підхід, згідно з яким термін "частки" ("частка") вживається на позначення окремої службової частини мови, — саме такого класу службових слів, які надають додаткових семантичних відтінків слову, групам слів або реченню в цілому. Наприклад: Співай же, Десно, в весняних просторах, Ростіть будови, гомоніть міста. Хай згине цар. У першому реченні частка же вживається для підсилення, підкреслення значення того слова, після якого стоїть. Частка хай у другому реченні разом з дієсловом виражає побажання, заклик.
|
|
Більшість мовознавців ставить частки в один ряд з іншими службовими частинами мови на тій підставі, що всі вони не мають лексичного значення і не виконують синтаксичної функції.
Частки, як і всі інші службові слова, самостійно членами речення не бувають. Формотворчі та заперечні частки разом з дієсловами можуть формувати тип присудка. Наприклад: Нехай огонь, що в бурі не потух, благословляє бунтівничий плуг (Рил.); Як же тебе не проклинати, Лукавая доле.
Окремі частки, наприклад, стверджувальні, заперечні, питальні та деякі інші, можуть виступати еквівалентами цілих висловлювань. Наприклад: — Ну, гаразд. Влада, кажете, українська, а земля чия?— Це ж її хата? — Так...
За будовою частки поділяються на прості і складені. Простими називаються ті, що складаються з одного слова. До них належать усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток: ще, же, би, навряд, мов, лише, тільки, навіть, ось, саме та ін.: Тільки музика хай виграє, Бо душа у мене є. Складені частки складаються з кількох слів. Найчастіше вони включають просту частку, що підсилюється або іншою простою часткою, або сполучником, або прийменником: трохи не, навряд чи, ще й, хай би, еге ж, тільки і, що за, невже ж, лиш би та ін.: Та хоча б вижив... Славний він хлопець.
За місцем у реченні частки бувають препозитивні (стоять перед тим словом, до якого відносяться): хай, нехай, давай, не, ні, казна-, хтозна-, що за та деякі інші: І тобі рости й не в'януть зроду, Квітувать в поемах і віршах і постпозитивні (стоять після того слова, до якого відносяться): -бо, -но, -то, -небудь: Отакий-то на чужині сон мені приснився... Окремі частки можуть вільно переміщуватись у реченні, тобто стояти в будь-якій позиції: хіба, тільки, лише, уже, ще, й та ін.: Ще замерзнеш у дорозі. Пор.: Замерзнеш ще у дорозі і Замерзнеш у дорозі ще.
Класифікація часток