2015-06-30
678
Під такою назвою діють два документи: це пояснення або доповнення до змісту окремих положень програми, проекту, плану, звіту — записки службового характеру; це й документ особистого характеру, в якому пояснюються певні дії, вчинки (частіше негативні) або факти, ситуація, що склалася, чи поведінка громадян (працівника, студента, курсанта, учня) на вимогу керівника установи, членів адміністрації, рідше — з ініціативи самого підлеглого.
Пояснювальну записку пишуть у довільній формі та оформляють аналогічно доповідній записці. Виклад тексту може бути прямим або оберненим, коли починають з висновків, а потім дають обґрунтування.
Директорові Інституту української мови
Національної академії наук України
акад. Дерев'янченку В. В.
канд. філологічних наук
Комишанченка Михайла Семеновича
Пояснювальна записка
Доводжу до Вашого відома, що причиною мого затримання у відрядженні на 3 дні в Луцькому педагогічному училищі стали надання допомоги викладачам у підготовці до свята Днів української культури та мій виступ на вечорі 19.11.2001 р.
|
|
|
24.11.2001 (підпис)
Питання для самоконтролю:
- Мовні моделі привітання, прощання, вибачення для написання службових листів.
- Особливості укладання доповідних та пояснювальних записок.
Тема. Інструкція.Положення. Статут.
План
1.Інструкція як правовий акт.
2.Види положень, особливості їх укладання.
3. зміст, призначення та реквізити статуту.
Література:
- Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Вища школа, 1997р.
- Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: Торсінг, 2001р.
- Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери – К.: А.С.К., 2001р.
- Мацюк З.О., Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування — К.: Каравела, 2005.
Студенти повинні знати: зміст, призначення документів; реквізити та їх порядок розташування;
Студенти повинні вміти: оформляти та грамотно укладати документи.
1. Інструкція (від лат. Instructio – настанова, упорядкування, зведення) – правовий акт, який створюється органом державного управління або утверджується його керівником та визначає правила організаційної, фінансової, науково-технічної діяльності підприємств, установ, організацій і певних підрозділів та служб, посадових осіб, окремих громадян чи поведінку працівників (посадові інструкції) під час використання службових обов’язків.
Це приписи керівного органу або керівної особи організаціям чи службовцям, які є обов’язковими для використання. Інструкція розрахована на тривалий строк дії або одноразове виконання.
Розрізняють інструкції організаційні, посадові, технологічні, фінансові, відомчі й міжвідомчі. Інструкції відомчі поширюються в системі одного відомства (міністерства) і є додатком до наказу. Міжвідомчі інструкції видаються спільно кількома організаціями різних систем, тому обов’язкові для їхніх організацій і систем.
|
|
|
Різновиди інструкцій – методичні рекомендації, рекомендації, правила. Інструкція містить спеціальні розділи за групами певних операцій. Відступи від дій, передбачених пунктами інструкцій, не дозволяються й кваліфікуються як порушення дисципліни.
Посадові інструкції визначають організаційно правове становище працівника у структурному підрозділі й забезпечують умови його ефективної праці. Посадова інструкція призначена для службовців, інженерно-технічних працівників і має такі розділи: загальна частина, визначення функцій (перелік видів робіт), прав, взаємовідносин, відповідальності працівника; порядок обіймання посади, професійні вимоги до нього; його підпорядкування; основні документи, якими треба керуватися в роботі. Інструкція набуває юридичної сили з часу затвердження вищою інстанцією або підписання керівником установи.
Інструкції найчастіше викладають від третьої особи чи в безособовій формі. Викладаючи зміст, добирають розпорядчі слова: зобов’язаний, повинен, має право, забороняється, не дозволяється, слід.
Реквізити інструкції: назва, заголовок, текст; посада, підпис і прізвище службової особи, яка склала інструкцію; підпис особи, для якої складена інструкція, ініціали і призв віще, дата ознайомлення; вгорі праворуч – позначка про затвердження – гриф, місце і дата, підпис відповідної особи. Рубрикація для інструкції обов’язкова: у ній нумеруються розділи (римськими чи арабськими цифрами).
Текст документа має бути точним, зрозумілим і коротким.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Проректор Національного
педагогічного університету
ім. М.П.Драгоманова
_______________________
(підпис)(ініціали, прізвище)
«15» січня 2002 р.
