Мовні норми. У професійному мовленні треба дотримуватися загальноприйнятих мовних норм, стандартів, певних взірців

У професійному мовленні треба дотримуватися загальноприйнятих мовних норм, стандартів, певних взірців, адже унормованість – основна ознака літературної мови.

Мовна норма – уніфіковані, традиційні, найбільш поширені, свідомо фіксовані стандарти реалізації мовної системи, обрані в процесі суспільної комунікації. Мовна норма є ознакою літературної мови.

Літературна мовна норма – усталені, загальноприйняті правила, регламентації, взірці вживання мовних засобів у писемній і усній формі спілкування.

Розрізняють такі різновиди літературних норм:

- орфоепічні (вимова звуків і звукосполучень);

- графічні (передавання звуків на письмі);

- орфографічні (написання слів);

- лексичні (слововживання);

- морфологічні (правильне вживання морфем);

- синтаксичні (усталені зразки побудови словосполучень, речень);

- стилістичні (відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування);

- пунктуаційні (вживання розділових знаків).

Орфоепічні та Акцентуаційні норми

План

1. Вимова голосних звуків.

2. Вимова приголосних звуків

3. Вимова звукосполук.

4. Вимова слів іншомовного походження.

5. Акцентуаційні норми.

Орфоепічні норми регламентують правила вимови звуків, звукосполук та граматичних форм слів. Вивчення правильної вимови спрямоване на подолання помилок, серед яких насамперед виокремлюють фонематичні та фонологічні.

Фонематичні помилки – це порушення, пов’язані зі змішуванням фонем, із заміною однієї фонеми іншою, наприклад: вимова |с| замість |з|: [везти] – [вести].

Такі помилки спотворюють зміст слова. Інколи фонематична помилка зумовлюється пропуском однієї з фонем, наприклад:

Дуже часто у мовленні замість фонеми |ф| вживають поєднання фонем |хв|, а замість |хв| – фонему |ф|:

Фонетичні помилки – це суто вимовні недогляди, що виявляються у вимові різних варіантів звуків, наприклад: вимова [л'] замість [л]: л е кція – л є кція, тел е грама – тел є грама; вимова [і] замість [и] у словах іншомовного походження: д и ректор – д і ректор, т и раж – т і раж,