Політика Польщі щодо українців у 1923-1926 рр

Входження Східної Галичини до складу Польщі. Політика польського уряду на українських землях.

Українські землі	До якої країни увійшли
Наддніпрянська Україна	Українська РСР
Східна Галичина і Західна Волинь	Польща
Буковина і Бессарабія	Румунія
Закарпаття	Чехословаччина

Про це йшлося в таких міжнародних договорах – Сен-Жерменський 1919 р., Тріанонський 1920 р., Ризький 1921 р.

14 березня 1923 р. Рада послів країн Антанти визнала Східну Галичину частиною Польщі.

По відношенню до українських земель польський уряд мав головну мету – повне ополячення українських земель

Увійшовши до складу західноукр.землі поділялися на 4 воєводства:

1)Львівське

2)Тернопільське

3)Станіславське

4)Волинське

Виокремлюють три періоди в політиці польської влади на українських землях

Рр.

І період (1919-1923 рр.) – прагнення Польщі здобути юридичні права на Східну Галичину

ІІ період (1923-1926 рр.) – входження Східної Галичини до складу Польщі, прагнення швидкої асиміляції українців Галичини

ІІІ період (1926-1937 рр.) – встановлення режиму санації на чолі з Ю. Пілсудським

І період (1919-1923 рр.)

В даний період польська влада обіцяла забезпечити права українського народу

а) право українців на використання рідної мови в (Конституція Польщі 1921 р.)

б)надано самоврядування трьом воєводствам Східної Галичини (закон 1922 р.)

Однак на практиці всі ці обіцянки не виправдалися

ІІ період (1923-1926 рр.)

14 березня 1923 р. – Рада послів країн Антанти визнала Східну Галичину частиною Польщі

З цього моменту польський уряд взяв курс на асиміляцію

Асиміляція – це процес злиття одного народу з іншим з утратою одним з них мови, культури, традицій, національної свідомості

Для здійснення цієї мети уряд Польщі поділив країну на дві частини:

а) Польща А ( корінні польські землі) – західні креси

б) Польща Б ( Західна Україна і Західна Білорусь) – східні креси

Стосовно різних частин використовувалась різна політика польського уряду.

У Польщі А – зосереджені основні галузі промисловості

Польща Б – була сировинним додатком і ринком збуту Польщі А

Політика Польщі щодо українців у 1923-1926 рр.

1. Повне скасування поступок українцям

2. Стримувалося проведення аграрної реформи (не допустити передачу селянам поміщицьких земель)

3. Укр. землі роздавалися не українцям, а переселенцям-полякам (осадникам) – мали стати надійною опорою влади

Осадництво – заселення західноукраїнських земель польськими переселенцями у 1919-1939 рр.

Мета осадництва – асиміляція укр. населення і опора польської влади в Україні.

4. Мовний закон

31 липня 1924 р. – прийнятий закон, за яким польська мова проголошена державною і заборонено вживання української мови в державних установах