Злочин відрізняється від інших правопорушень та цілком правомірних вчинків за такими ознаками: протиправність, суспільна небезпечність, винність, кримінальна караність.
Залежно від характеру та ступеня суспільної небезпечності всі передбачені кримінальним законодавством злочини поділяються на групи.
Злочином невеликої тяжкості вважається злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше менш суворе покарання (незаконне розголошення лікарської таємниці, випуск або реалізація недоброякісної продукції).
Злочином середньої тяжкості визнається злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років (незаконне рубання лісу, наруга над могилою).
Тяжким злочином виступає злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років (грабіж із проникненням до помешкання, магазину, захоплення заручників).
Особливо тяжким злочином вважається злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (державна зрада, умисне вбивство, бандитизм, диверсія).
У будь-якому випадку покарання має відповідати тяжкості злочину. Найсуворішого покарання зазнають злочинці-рецидивісти, тобто ті особи, які вже мають судимість, проте не полишають своєї соціально-небезпечної діяльності, знову вдаючись до злочинів.