Обставини, що виключають юридичну відповідальність

Не всі на перший погляд схожі на злочин вчинки є насправді злочи­ном. Кримінальна відповідальність настає тільки в тому випадку, коли дії особи мають усі ознаки злочину; коли ж такі ознаки відсутні, то й злочину немає, отже, й покарання за вчинені дії не передбачене.

Кожний громадянин має право на необхідну оборону, коли, напри­клад, треба захищатися від нападу хуліганів, а кликати на допомогу нікого й розраховувати доводиться тільки на власні сили. За таких обставин дії особи, яка захищає себе, свою гідність, своє здоров’я, своє майно, мають не виходити за певні межі.

По-перше, дії, до яких вдається особа, яка захищав себе, мають відпо­відати ступеню суспільної небезпечності вчинених протій неї протиправних дій, не перевищуючи його. Тобто якщо громадянин М., почувши від грома­дянина,С. лайку на свою адресу, у відповідь застрелив останнього з рушни­ці, його вчинок вочевидь перевищує межі необхідної оборони.

По-друге, між вчинком нападника і діями особи, яка захищається, не має бути розриву в часі, в іншому разі ітиметься вже про помсту. Ска­жімо, якось увечері мешканець гуртожитку громадянин С. посварився із сусідом по кімнаті громадянином П. Сварка закінчилася бійкою, під час якої П. отримав чимало стусанів. Наступного дня П. покликав своїх друзів, і вони разом побили громадянина С, завдавши йому тілесних пошкоджень. Вчинок П. не можна назвати необхідною обороною — це явний злочин, що підлягає кримінальній відповідальності.

Інші ситуації, коли протиправні, на перший погляд, дії не є злочином, наведено нижче:

· Застосування сили під час затримання злочинця (якщо він тікає, чинить опір), проте не можна припускатися перевищення необхідної для цього міри.

· Заподіяння шкоди майну громадян або державному майну, учинене у випадку крайньої необхідності. Наприклад, пожежник, рятуючи з вогню дитину, вибиває у квартирі вхідні двері. Звісно, людське життя цінніше за майно. Проте якби людина зробила такий самий вчинок за інших обставин, її притягнули б до відповідальності.

· Діяльність або бездіяльність особи, яка під впливом фізичного або психічного примусу не спроможна керувати своїми вчинками. На­приклад, касир банку не чинить злочину, коли віддає гроші грабіж­никові, який наставив на нього пістолета.

· Заподіяння шкоди без вини. На жаль, на автошляхах трапляються трагічні випадки, коли пішоходи, порушуючи правила дорожньо­го руху, опиняються під колесами автомобіля. Людина, що була за кермом, не нестиме відповідальності, якщо буде достеменно доведе­но, що пішохід зненацька з’явився прямо перед капотом і у водія не було можливості відвернути ДТП.

· Виконання наказу або розпорядження керівника, виданого у межах його повноважень, у результаті чого підлеглий спричинив шкоду оточуючим. Зазвичай, його не піддають юридичній відповідальнос­ті, карають особу, що видала злочинне розпорядження. Проте, якщо наказ був явно злочинним, його виконавець відповідатиме за зако­ном разом із керівником, який видав цей наказ.

Таким чином, злочин — суспільно небезпечне діяння (дія або безді­яльність), вчинена винною особою.