2015-06-30
342
В 1054 р. західна церква на чолі з римським папою відкололася від християнської церкви і стала називатися католицька церква. Вони внесли зміни в символи віри, в правила управління церкви. Інша частина християнської церкви стала називатися православною або ортодоксальною, яка залишила християнські догмати незмінними.
Філософська категорія буття
Розділ філософії, який вивчає буття, як системи найзагальніших понять за допомогою яких відбувається осягнення дійсності – онтологія, цей термін у 8 ст. запроводив вчений Гоклініус.
Предмет онтології – основи всього існуючого: матерія, рух, простір, час, причинність, необхідність тощо.
Схема буття: людина – внутрішній і зовнішній світ.
Досліджує такі відношення: людина – світ; матеріальне – духовне; об’єктивне - суб’єктивне; реальне – ідеальне.
Форми буття:
- Буття речей (тіл) – буття речей, створених природою; буття речей, вироблених людиною
- Буття людини – буття в світі речей; специфічне людське буття
- Буття духовного (ідеального) – індивідуальне духовне; об’єктивне (поза індивідуальне)
- Буття соціального – індивідуальне буття людини в світі суспільства; суспільне життя вцілому
Сфери буття: природа (реальний світ), суспільство, свідомість (духовний світ)
Найвищі моральні цінності людини
Справді духовна особистість - це передусім морально суверенна особистість, чиї ціннісні орієнтації спираються на шкалу моральних цінностей, що мають загальнолюдську, гуманістичну перспективу. Для людини дуже важливо реалізувати свої наміри та цілі, продиктовані потребами та інтересами, але не менш важливо й те, що це за наміри та цілі і яке їхнє відношення до внутрішнього морального світу людини, а тому вони можуть виступати як моральні потреби. Л. М. Архангельський кваліфікував моральні потреби як «вид вищих соціальних потреб, котрий характеризує стійкі психічні стани людини, що виражають її добровільне й некорисливе прагнення творити добро, утверджувати справедливість, викорінювати зло».
БІЛЕТ№16
